Коментар: Ультиматум Клімкіна
Вибори до Державної думи Росії, заплановані на 18 вересня, можуть зіпсувати відносини України та Європи. Глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін заявив, що України може припинити роботу в парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у випадку, якщо будуть визнані повноваження делегації новообраної Держдуми РФ.
Міністр закордонних справ України переконаний: європейці не повинні допустити росіян до роботи в ПАРЄ в зв'язку з тим, що вибори в російський парламент відбудуться й на території анексованого Криму, котрий, згідно з міжнародним правом, є частиною України.
Європа між Україною та Росією
Своєю заявою Павло Клімкін поставив у незручне становище європейське співтовариство. З одного боку, у Раді Європи та ЄС, звичайно, прекрасно усвідомлюють неправомірність дій Росії при відторгненні Криму від України. Напевно, більшість політиків у європейських столицях не піддає сумніву й те, що війна на Сході України інспірована Кремлем. З іншого боку, позбавити Росію представництва у ПАРЄ через вибори до Держдуми на кримському півострові означало б для Європи обмеження контактів з російськими політиками.
У Європі розуміють: ніщо й ніколи не примусить президента Росії Путіна скасувати проведення виборів у Держдуму на території Криму. Для господаря Кремля важливо узаконити анексію півострова. Вибори 18 вересня - гарний для цього привід. Після голосування в Криму крім нинішньої окупаційної влади з'являтьсяй депутати, які представляють інтереси жителів півострова у Державній думі. Путін черговий раз хоче продемонструвати, що, як він висловився, "питання з Кримом закрите".
Європейським країнам, як завжди, доведеться шукати компроміс між справедливістю та політичною доцільністю. І у ПАРЄ, і в ОБСЄ, і в ПАЧЕС (Парламентська асамблея Чорноморського Економічного Співробітництва), певно, знайдуть відповідні формулювання для того, щоб підтримати Україну, але й водночас не піддавати сумніву повноваження депутатів Державної думи. Захід не налаштований спалювати мости з Москвою, незважаючи на анексію Криму чи війну на Донбасі.
До чого призведе ультиматум Києва?
Вибори в Держдуму - привід для України в черговий раз звернути увагу світового співтовариства на агресивну політику Росії щодо української держави. Трибуна ПАРЄ (як і трибуни інших структур, що мають парламентські асамблеї, - ОБСЄ чи ПАЧЕС) - найбільш зручний майданчик для артикуляції офіційним Києвом своїх претензій до Москви. Відмовлятись від нього, принаймні, нерозумно.
Давайте гіпотетично уявимо, що буде, якщо Україна призупинить членство у тій же ПАРЄ. Чи постраждає від цього Росія? Навряд чи. Чи шкодуватимуть у зв'язку з цим європейські партнери української держави? Можливо. А ось чи виграє від цього Україна? Не факт. Крим от уже третій рік як перебуває під контролем Росії, а на Донбасі не припиняється війна, тому очікувати нових радикальних дій з боку європейських структур відносно Кремля, мабуть, не варто. Принаймні, зараз.
Для України, яка обіцяє залишити ПАРЄ після приходу туди новообраних депутатів Держдуми, повернення у цю організацію буде важким. Адже очевидно, що Росія найближчим часом не відмовиться від Криму. Ані санкції світового співтовариства, ані призупинення членства Росії у ПАРЄ не вплинули на позицію Кремля. Якщо Київ наважиться піти з Парламентської асамблеї Ради Європи, то він має знати, як і коли він повернеться. І головне розуміти, що він втратить від неучасті у цій організації.
Навіщо Україні дипломатичні відносини з Росією?
Вимагаючи рішучості від ПАРЄ, офіційний Київ сам давно мав би показати приклад європейським парламентарям. Наприклад, перервавши дипломатичні відносини з Росією (яких, до речі, й так уже давно між обома країнами немає) та припинивши діяльність на території української держави різноманітних торговельних, економічних, культурних та інших представництв Російської Федерації. Однак цього офіційний Київ робити не поспішає. Чому? Павло Клімкін каже, що причиною цьому - мільйони українців, які перебувають на території РФ.
Але Москва ніколи не дотримувалась норм міжнародного права, коли йшлось про українців в Росії. Надія Савченко, Генадій Афанасьєв, Олег Сенцов, Олександр Кольченко та багато інших політв'язнів були засуджені російськими судами. У Росії головним суддею, прокурором, адвокатом та дипломатом є Володимир Путін. Тому відмова України від дипломатичних відносин з Росією означатиме тільки одне: Київ не бажає більше спікуватись з Володимиром Володимировичем. Це, звичайно, не вирішить проблем у російсько-українських відносинах. Але, вимагаючи від ПАРЄ жорсткості щодо Москви, Київ має демонструвати і свою рішучість у спілкуванні з Кремлем.
Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Вмдав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.