Коментар: Холодне серце Європи
На екстреному саміті Європейського Союзу цього тижня під загрозою німецького вето годинами сперечалися про те, чи буде у підсумковій декларації прямо сказано про закриття балканського маршруту для біженців. Канцлерка домоглася того, що категорична заява про закриття була дещо пом'якшена. Меркель все ще марить пошуком спільного європейського рішення. Не минуло і 24 годин, як члени ЄС Словенія і Хорватія оголосили про закриття кордонів для біженців. Немає жодних спільних дій. Вочевидь, канцлерка втрачає рештки свого домінуючого впливу у ЄС. Це все ще ваша Європа, пані Меркель?
Нове гасло європейських лідерів після торгів з Туреччиною: відгороджуватися і депортувати. Це стало очевидним і у середу в Європейському парламенті. Рада ЄС, тобто представництво лідерів країн спільноти, та Єврокомісія відправили відповідати на запитання євродепутатів лише посадовців другої ланки. Заступники без ентузіазму зачитали порожні фрази. Перекладення проблеми біженців на Туреччину і остаточне перетворення Європи на фортецю чиновники у Брюсселі видають за "європейське рішення". Гірко від цього. Можна навіть сказати, це - не по-людськи. Адже люди, які застрягли у Греції на порозі Європи, чекають під закритими дверима, навіть не згадуються у заявах брюссельських чиновників.
Відвертаючись від катастрофи
Про містечко Ідомені на грецько-македонському кордоні, яке вже стало символом страждання біженців, у своєму виступі згадала лише голова фракції лівих Ґабі Ціммер. Вона ж розкритикувала огидні торги, які веде ЄС із Туреччиною через біженців та масові депортації мігрантів, які плануються. Греція не в змозі подолати цю людську трагедію на власних кордонах. Обіцяні гроші Євросоюзу надійдуть лише за кілька місяців. Доти треба ще внести зміни до бюджету ЄС. Повноцінну екстрену допомогу застряглим мігрантам у Греції Єврокомісія не ініціювала, хоч і могла би відреагувати негайно. Чому ж ні?
Верховний комісар ООН у справах біженців у своєму виступі у Європарламенті застеріг Європейський Союз від втрати людяності й порушення міжнародних норм. ЄС і кандидати на вступ до спільноти свідомо йдуть до катастрофи, в якій опиняться люди на грецько-македонському кордоні. Що ще має статися, що змусило би прокинутись у глав держав і урядів щось схоже на сумління?
Питання сумління?
Ситуація в Греції вже нині значно гірша, ніж була у вересні в Угорщині. Тоді німецька канцлерка і її австрійський колега - щоправда, діючи також одноосібно - проявили людяність і впустили біженців. Від того нічого не лишилося. Навпаки: жахлива картинка з Ідомені, як сім’ї з маленькими дітьми сидять у багнюці, навіть бажана. Аби відлякувати біженців та інших мігрантів. З моменту закриття кордону минуло вже три тижні, а грецька армія досі не може розподіляти хліб і воду? З огляду на цей цинізм євродепутатка від "Зелених" Ска Келлер поставила главам держав і урядів єдине правильне запитання: "Ви ночами справді можете нормально спати"?
Справжнього рішення поки що не видно
Ще рано говорити, чи вдасться домовитися з Туреччиною про такий-сякий план дій, який дозволив би звести неконтрольовану міграцію до нуля. Деякі держави вважають вимоги Туреччини завищеними, інші принципово проти розподілу біженців всередині ЄС, що було би зворотною стороною угоди з Туреччиною. Що б там не вигадали на саміті ЄС наступного тижня: людям в Ідомені, які благають про допомогу, тримаючи в руках картонні таблички з написом "мама Меркель", ці домовленості не допоможуть. Вони - заручники розсвареного ЄС, який щойно відмовився від гарантованого донині права людей на притулок в Європі на користь авторитарного уряду Туреччини. Цих заручників стає дедалі більше.
Навіть якщо ця стратегія відмежовування спрацює, всім більш-менш притомним людям зрозуміло, що біженці все одно шукатимуть нові шляхи. Але тоді вже не через Егейське море, а через Болгарію чи Албанію, Лампедузу або Мальту. Цінності християнства й гуманізму, про які політики в ЄС згадують хіба що у недільних промовах, губляться у дебатах щодо захисту від біженців. Європа показує своє холодне серце.