Припустимо, що в Греції справа й дійсно дійде до Grexit, тобто до виходу цієї країни з Єврозони. Що це означатиме для Росії, де незмінно наголошують на особливо теплих стосунках між двома православними народами - російським і грецьким? Чи отримає Кремль, який демонстративно загравав останнім часом з Афінами перед обличчям Євросоюзу, зиск від такого розвитку подій?
Якщо вигода і буде, то тільки короткострокова і то лише в пропагандистському плані: рідній телеаудиторії можна буде в черговий раз розповісти про кризу Євросоюзу, яка загострюється, і насування краху Єврозони. Але потім тема реальних або уявних втрат європейців неминуче відійде на задній план.
Для чого Москва розігрувала грецьку карту
На першому плані виявиться той соціально-економічний і внутрішньополітичний хаос, у який зануриться держава, що не зуміла і не захотіла утриматися в привілейованому, але вимогливому клубі володарів другої за значенням світової резервної валюти. Від Греції-банкрута нікому користі не буде, і Росії в тому числі. Москва не зуміє витягти з Grexit вигоду - ні економічну, ні політичну, ні геостратегічну.
Кремлю було цікаво розігрувати грецьку карту, поки Греція залишалася повноправним членом Єврозони і ЄС. Москва сподівалася, що грецького прем'єра Алексіса Ципраса, який двічі за три місяці зустрічався з Володимиром Путіним, вдасться використати для внесення розколу в лавах Євросоюзу, насамперед - у питанні санкцій проти Росії через її підтримку збройного сепаратизму в Україні. Звичайно, за Grexit зовсім не обов'язково слідуватиме вихід Греції з Євросоюзу. Але, в будь-якому разі, цілком очевидно, що її можливості виконати в Брюсселі роль троянського коня тепер різко звузилися.
Укласти геостратегічний союз із Грецією, яка віддаляється від європейців, Росія теж не зможе - вірніше, не захоче. Даремно хвилюються деякі політики на Заході, особливо в США, які побоюються, що Афіни після Grexit можуть піти на зближення з Москвою і в результаті дестабілізувати або навіть "продірявити" південний фланг НАТО в Європі.
Туреччина для Кремля незрівнянно важливіша за Грецію
Будь-яка спроба Кремля заключити Грецію в які б то не було військово-політичні обійми неминуче викличе різко негативну реакцію в Туреччині, у якій традиційно вельми напружені відносини з греками. В Анкарі і так вже роздратовані як російською анексією Криму і посиленим тиском на кримських татар, так і позицією Москви в питанні геноциду вірменів у 1915 році.
На ризик подальшого погіршення відносин з Туреччиною Кремль навряд чи піде, тим більше, що ця країна для Росії незрівнянно важливіша, ніж Греція. У тому числі - в настільки значущій зараз для Москви сфері, як газотранспортна. Потік же "турецький", а не "грецький".
Економічна вигода від виходу Греції з Єврозони для Росії теж не проглядається. Звичайно, Москва може зняти з Греції продовольче ембарго, запроваджене проти всіх країн ЄС, і на російський ринок надійде енна кількість дешевих грецьких персиків та інших овочів-фруктів. Це дещо розширить скромний асортимент на російському продовольчому ринку, але це все.
Реальна загроза планам "Газпрому"
Стати, в свою чергу, великим покупцем російської продукції збанкрутіла Греція, яка може перейти на слабку валюту драхму, явно не зможе. Найімовірніше, що їй знадобиться гуманітарна допомога, і тоді гумконвоі з Москви будуть чекати (або вимагати) вже не тільки на Донбасі, а й в Афінах.
Вкрай залежна від імпорту енергоносіїв і, зокрема, від російського газу, Греція напевно попросить у "Газпрому" істотних знижок та до того ж відчутно скоротить споживання "блакитного палива". Тож у цьому плані Росії загрожують швидше збитки. Правда, втрати ці виявляться не такими вже значними просто тому, що на грецький ринок всі останні роки йшли менше трьох мільярдів кубометрів російського газу, а в минулому році - навіть менше двох мільярдів.
Що буде з "Турецьким потоком" і Сербією?
Куди більш серйозним може виявитися для "Газпрому" той збиток, який нанесе економічний та внутрішньополітичний хаос, що насувається в Греції, навколо планів будівництва на грецькій території продовження російського газопроводу "Турецький потік", про що сторони нещодавно домовилися на Петербурзькому економічному форумі. Терміни реалізації цього проекту і так амбітні. Прийдешня плутанина в Греції (хто знає, як довго вона триватиме) неминуче призведе до зриву наміченого графіку - з усіма пов’язаними з цим фінансовими і логістичними наслідками для російської державної газової компанії.
До того ж Grexit, напевно, вельми боляче вдарить по найближчих сусідах Греції, у тому числі по Македонії та Сербії, територією яких "Газпром", до речі, теж хотів би пустити продовження "Турецького потоку". У фінансовому секторі цих (і цілої низки інших) балканських країн досі дуже помітну роль відігравали грецькі банки. Внаслідок виходу Греції з Єврозони вони збанкрутують.
Болгарії та Румунії Євросоюз і його стабілізаційний фонд ESM ще зможуть допомогти, але що буде з банками та економіками держав, які не входять до ЄС, не знає ніхто. Тому Grexit не перетворить Грецію на нового повноцінного союзника Росії на Балканах, зате такого напівсоюзника Москви в цьому регіоні, як Сербія, може непогано розхитати.
Ось і виходить, що жодної вигоди Росії від Grexit чекати не варто - швидше збитків. Тому Москві слід брати приклад зі свого союзника Китаю. Той вустами прем'єра Держради КНР Лі Кецяна чітко дав зрозуміти європейцям, що зацікавлений "у процвітаючій Європі, єдиному Євросоюзі і сильному євро", а тому у важку хвилину готовий надати реальну допомогу у врегулюванні грецької кризи.