Президент США Дональд Трамп під час церемонії на військовій базі у Форті Драм (штат Нью-Йорк) підписав закон про оборонний бюджет на 2019 рік. Закон названий ім'ям сенатора Джона Маккейна - одного з ініціаторів наймасштабнішої модернізації американських збройних сил за останню четверть століття.
Попереду перших
Слово "масштабна", можливо, не до кінця передає розмах планів Вашингтона. Понад 700 мільярдів доларів наступного року спрямують на модернізацію й розширення ядерного потенціалу Сполучених Штатів, апгрейд системи ПРО, створення космічних військ, виробництво і знову ж таки модернізацію літаків-невидимок типу "Стелс". Одним з головних отримувачів засобів закону імені Маккейна, швидше за все, стане управління перспективних дослідницьких проектів міністерства оборони США - головне відомство, яке відповідає за науково-дослідницькі роботи в інтересах Пентагону.
Крім того, передбачені найбільші за десять років підвищення фінансового забезпечення військовослужбовцям та розвиток програми будівництва житла для них. Аудиторія у Форті Драм - а це база 10-ої гірнострілецької дивізії, яка блискуче проявила себе в Іраку та Афганістані - була, звісно, у захваті. І хоча шоу з підписанням закону Маккейна - частина кампанії республіканців перед запланованими на листопад проміжними виборами до Конгресу, значення цієї події від цього не применшується. По суті, лозунг президентської кампанії Трампа "America First" отримав новий сенс. Америка вже була першою і світі в сфері оборони, а тепер стане, якщо можна так висловитися, ще "першішою".
Для порівняння: військовий бюджет Росії у більш ніж десять разів менший за американський. У перерахунку він трохи перевищує 60 мільярдів доларів. Минулого року російські військові витрати, згідно з даними Шведського інституту дослідження миру (SIPRI), вперше з 1998 року скоротилися на 17 відсотків.
Здавалося б, нічого нового в глобальному американському військовому лідерстві немає. Очевидно, що головна мета американської модернізації - стримування Китаю, який претендує на глобальну гегемонію. Та й нова гонка озброєнь Росії нібито не загрожує - просто тому що сили гонщиків занадто явно нерівні.
Кремлю потрібен реванш
Однак все не так просто. Володимир Путін зробив Сполучені Штати головною причиною усіх бід в очах російського народу. Він багато років успішно експлуатує антиамериканізм заради збереження своєї політичної бази підтримки. Навіть більше, виступаючи у березні цього року перед маріонетками з так званих Федеральних зборів (колись парламенту країни), він обрав саме тему переозброєння, перш за все ядерного, головною для свого четвертого президентського терміну.
Продемонстрований президентом мультфільм про боєголовки, які падають на Флориду, і розповіді про ядерні двигуни й гіперзвукову зброю спочатку викликали легку паніку на Заході. Коли ж більш переконливих доказів існування диво-зброї представлено не було, всі трохи заспокоїлися. Але заявка на відродження військової міці оприлюднена.
І хоча Путін теоретично може змінити зовнішньополітичний курс у будь-яку мить, на практиці зробити це буде нелегко. До того ж, зовсім незрозуміло, чи хоче він цього. Підвищення пенсійного віку та ПДВ радше свідчить про те, що російський президент готовий жертвувати навіть власною популярністю, аби лишень втілити своє уявлення про суверенітет Росії, який, вочевидь, є неповним без реваншу в "холодній війні" зі США.
Пресинг у глобальному масштабі
Запропонована Вашингтоном військова модернізація накладається на санкції, яких буде дедалі більше і які поступово стають дедалі жорсткішими. Новий пакет набуде чинності наприкінці серпня і пов'язаний зі "справою Скрипалів". Восени, схоже, сенат схвалить новий закон про санкції за втручання у вибори. Росія сприймається офіційним Вашингтоном як один з двох глобальних суперників поряд з Китаєм. Причому звинувачення у використанні хімічної зброї та спробах посіяти хаос на виборах китайцям принаймні ще не пред'являли. Тож Кремль тут може конкурувати за перше місце з пекінським політбюро.
Низка вимог підписаного Трампом нового оборонного бюджету напряму стосується Росії. Наприклад, через 90 днів після його вступу в силу Білий дім повинен направити в Конгрес США звіт, який включатиме список осіб, пов'язаних з розвідкою Росії та оборонним сектором країни. Проти цих людей можуть запровадити санкції у відповідності з законом "Про протидію противникам Америки через санкції". Ідеться, схоже, про посилення пресингу проти російських спецслужб у глобальному масштабі, перш за все, у сфері високих технологій для ВПК.
Гра на підвищення градуса
Довіра між керівництвом двох країн нині практично на нулі. Хіба що в часи Карибської кризи 1962 року було гірше. Надії Трампа на взаємодію з Путіним не рахуються - сьогодні політика щодо Росії контролюється Конгресом, а не Білим домом. За таких умов перемовини можливі лише з дуже вузького кола суто практичних сьогочасних питань. Про чутливі для Москви теми протиракетної оборони й мілітаризації космосу (а саме тут сили й ресурси драматично різняться) в такій атмосфері домовитися неможливо, хоча це було б передусім в інтересах Росії.
Автор: Костянтин Еггерт - російський журналіст, ведучий програм телеканалу "Дождь". Автор колонки на DW.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.