Шахи як альтернатива телевізійному спорту
"Шахи - це війна", - сказав якось колишній чемпіон світу Боббі Фішер. Коли він у розпал Холодної війни - 1972 року - переміг свого російського супротивника Бориса Спаського, за цим стежив увесь світ. Такої великої уваги більш миролюбним гросмейстерам Магнусу Карлсену і Сергію Карякіну та їхньому спорту не дісталося. Утім, їм вдалося останніми днями змусити говорити про себе. Любителі шахів у Європі сиділи до пізньої ночі перед своїми комп'ютерами, аби в режимі онлайн слідкувати за ходами гросмейстерів. Інтерес не вщухав навіть під час довгої серії нічиїх, яка затягнулася аж до восьмої партії. Навпаки - напруга лише зростала. Чимало фанатів тримали кулаки за Карлсена, атаки якого раз по раз розбивалися об захисні побудови Карякіна.
Спорт не для телебачення
Чемпіонати світу з шахів існують вже майже 150 років, майже скрізь на планеті відбуваються професійні та любительські першості з цього спорту з чорними і білими фігурами. Правила шахів знають, згідно з приблизними оцінками, півмільярда людей. Але стежити за грою в шахи зі сторони - це задоволення не для кожного. Мало хто витримає спостерігати протягом семи годин за тим, як інші думають, схилившись над дошкою з фігурами. Для телебачення таке "видовище" не годиться. Аби збагнути, що відбувається у партії між Карлсеном і Карякіним, треба справжній інтерес, бути доволі досвідченим і терплячим глядачем. Шахи - це антишвидкісне заняття - "Slow Sport". Таким чином, цей спорт різко контрастує з нашим швидкоплинним світом, який і в спорті зазвичай є динамічним.
Крім того, двобій у Нью-Йорку також показав: "спорт для ботаніків і зануд" годиться саме для інтернету. Вести трансляції цієї гри дуже просто, будь-який шанувальник шахів може в режимі онлайн коментувати перебіг подій на дошці. Ефект присутності і участі у цьому інтелектуальному процесі - це цілком можливо! Причому глядачам завдяки комп'ютерному аналізу краще за самих гравців видно, хто має на даний момент перевагу і яким міг би бути оптимальний наступний хід. Інтернет-супровід шахових двобоїв світового рівня найкращим чином вписується у цифрову добу XXI століття.
Нині, коли завдяки Карлсену і Карякіну шахи знову опинилися в центрі уваги, видався непоганий шанс залучити спонсорів і рекламодавців у цей спорт. Утім, чи вдасться скористатися цим шансом Міжнародній федерації шахів FIDE - велике питання. Репутація федерації неабияк підмочена численними скандалами.
Чимало фанів, мінімум грошей
У багатьох країнах світу шахи отримують непогане фінансування - чи від держави, чи від меценатів. Зростає популярність цього спорту, зокрема, у США, Китаї та Індії. У Німеччині ж у цьому плані глухо. Востаннє німець був чемпіоном світу далекого 1921 року. Сьогодні шахова федерація Німеччини налічує 90 тисяч членів. Це, до речі, більше, ніж у федерації хокею. Однак шахові змагання зазвичай залишаються поза увагою широкого загалу. Політики, які опікуються питаннями підтримки спорту, проспали тренд до популярності шахів. Останніми роками міністерство внутрішніх справ Німеччини, яке відповідає за фінансову підтримку спорту, намагалося навіть викреслити шахи з дотаційних програм. Натомість відомство планує сконцентрувати державну підтримку на олімпійських видах спорту задля здобуття медалей, що може стати кінцем державної підтримки шахів. За таких умов на наступного німецького чемпіона світу доведеться чекати ще довго. Хіба що раптом у Німеччині народиться шаховий геній, такий як Магнус Карлсен або Боббі Фішер.