Потім ніхто не зможе сказати, що британці не мали вибору. Оскільки позачергові парламентські вибори у Великобританії є нічим іншим, як другим референдумом щодо Brexit. Історичним шансом для того, щоб ствердити обраний раніше напрямок. Поки що нічого не відбулось, поки що Сполучене Королівство є повноцінним членом Євросоюзу і лише надіслало до Брюсселя клаптик паперу. Однак нині треба зробити так, щоб потім ніхто не міг навіть пискнути про те, що "я не знав, що означає вихід з ЄС!", або "я гадав, що Туреччина скоро стане членом ЄС", або "я не хотів, щоб Сполучене Королівство розпалось і Шотландія стала незалежною".
Спочатку голосуємо, а потім думаємо, що ми зробили. "Що таке ЄС?" - запитували сотні тисяч британців в Google у перші години після проведення референдуму про Brexit. Будь ласка, не треба цього повторювати знову. Адже брехня поборників Brexit вже давно викрита. Вже ніхто не говорить про мільярди для британської системи охорони здоров'я, які раніше нібито йшли до Брюсселя.
Але чи саме це мала на увазі Тереза Мей, коли оголосила про проведення позачергових виборів? Очевидно, що ні. Вона лише ловить момент, оскільки досі очолює рейтинги електоральних симпатій в країні. А під час переговорів з ЄС "залізна леді-2" буде змушена йти на компроміси - що, певно, коштуватиме їй голосів. А так Мей може сподіватись на отримання нового мандату, з яким їй у 2020 році не доведеться вислуховувати претензії, чому королівство все ще відсилає гроші до Брюсселя.
А саме так і станеться. Парламентські вибори затягнуть переговори щодо Brexit, але навряд чи призведуть до його зупинення. Для цього 48,1 відсотка британців, які під час референдуму проголосували за те, щоб залишитись у складі ЄС, мали б об'єднатись навколо однієї партії. Безсумнівно, ліберали у королівстві радіють. Невелика партія, яка досі була єдиною проєвропейською політичною силою, отримає трохи більше голосів. Але британські соціал-демократи перебувають у глибокій кризі. Малоймовірно, що вони змінять свою позицію і стануть підтримувати табір, який виступає за те, щоб залишитись у ЄС.
Утім, якщо Мей серйозно думає, що зможе покращити свої переговорні позиції завдяки перемозі на виборах, то вона прораховується. Після виборів вона навряд чи зможе дотримуватись сценарію жорсткого Brexit, який потрібен їй під час переговорів.
Тим часом європейці зможуть подивитись, що зробить з Brexit передвиборна боротьба. Адже дещо в Європі референдум вже зумовив: у 27 країнах-членах ЄС зросло усвідомлення того, які переваги несе з собою Європа. Подарунків з Брюсселя не буде, особливо під час виборчої кампанії. Будуть чіткі відповіді і тверезі факти, якщо у неї втягнуть питання про ЄС. Цього разу ніхто пізніше не скаже, що ЄС мовчки стояв осторонь, коли спільне майбутнє йшло шкереберть.