CeBIT: "хмарні обчислення" у країні факсів

У 1986 році, тобто рівно 30 років тому, виставка CeBIT уперше відкрилася як самостійний ярмарок. Певний час цей захід вважався найбільшим комп'ютерним ярмарком у світі. Однак часи змінилися - а з ними і CeBIT. Нові ігри, планшети або смартфони нині презентуються деінде - на Виставці побутової електроніки (CES) у Лас-Вегасі, Cвітовому конгресі мобільних технологій (MWC) у Барселоні або міжнародній виставці електроніки IFA в Берліні.

Натомість CeBIT повністю концентрується на підприємствах і робить акцент на запровадженні комп'ютерних технологій в економіці. Із понеділка, 14 березня, на виставці можна побачити презентації продуктів і послуг близько 3300 учасників із 70 країн світу - цього року особливо широко представлені експоненти зі Швейцарії. "Мова йде про те, щоб використати шанси дигіталізації і перетворити їх на успішні бізнес-моделі", - зазначає очільник компанії-організатора ярмарку Deutsche Messe AG Олівер Фрезе.

Таких прикладів на CeBIT представлено чимало. Концерн IBM, який займається комп'ютерними технологіями та консалтингом, презентує на ярмарку додаток до смартфону (app), що може допомогти незрячим людям під час здійснення покупок у супермаркеті. Користувачі просто говорять, чого б вони хотіли, а додаток скеровує їх прямо до полиці, на якій знаходиться бажаний продукт. Цей додаток компанія розробила разом із американським університетом Карнегі-Меллон - придбати його іще не можна.

Без "хмарних технологій" не обійтися

Мобільний app для незрячих демонструє принцип дії додатків, базованих на "хмарних обчисленнях" (cloud computing), - обробити великий масив доступних даних таким чином, аби його можна було використовувати по-новому. Німецька компанія SAP намагається застосувати цей принцип на футбольних стадіонах. Місця для глядачів - індивідуалізовані, фани через app можуть замовити собі їжу та напої або дозамовити обігрів сидіння. Уся інформація надходить до менеджера стадіону, який має точні дані про наявність вільних місць. На основі цих даних можна керувати потоками відвідувачів, а також обсягами пасажирських перевезень.

Повний "стадіонний" пакет від SAP ще ніде не застосовується, однак окремі його елементи вже проходять тестування на стадіоні Allianz-Arena у Мюнхені. Якщо запропонована концепція застосовуватиметься на практиці, концерн отримає доступ до прибуткового ринку з огляду на велику кількість стадіонів. Відкритим залишається питання того, як подібні інвестиції вплинуть на майбутню вартість квитків.

Американський виробник мікропроцесорів Intel поєднує мережі сенсорів, смартфони й "хмарні послуги", аби зацікавити донині дуже "аналогову" галузь: вирощування винограду. На своєму ярмарковому стенді Intel презентує справжні виноградні кущі, за яким спостерігає вимірювальний пристрій нюрнберзької фірми MyOmega. Цей пристрій, живлення якого здійснюється за рахунок сонячної енергії, вимірює температуру повітря й ґрунту, вологість листя рослини, показники вмісту водню та поживних речовин. Ці показники постійно аналізуються та надсилаються на смартфон виноградаря. Тож він навіть на відстані детально поінформований про стан своїх виноградників.

Розпізнавання виразу обличчя кавоваркою

Німецько-швейцарська фірма Digitalstrom разом з американською корпорацією Microsoft хочуть привнести ще більше комфорту у приватні домогосподарства. Ви вмикаєте телевізор - і сенсори самостійно приглушують освітлення або закривають жалюзі. А кавоварка намагається вгадати по вашому виразові обличчя, чого ви бажаєте - еспресо чи каву з молоком.

Комусь такі новинки можуть здатися непотрібними, адже кавоварка від цього дешевшою не стане, якщо вона за допомогою камери, монітора та спеціального програмного забезпечення зможе розрізняти вирази обличчя. Ще один пункт, який викликає критику - безпека даних. Без "хмар", тобто надсилання інформації на віддалений сервер та її обробка ним, жодна із цих послуг функціонувати не може.

Однак у середньостроковій перспективі без "хмар" обійтися не вийде - у тому числі й середнім підприємствам, які часто спостерігають за розвитком подібних технологій дуже скептично, вважає Бернгард Роледер, гендиректор об'єднання німецьких підприємств інформаційної та телекомунікаційної галузі Bitkom. "Я не знаю жодного представника середнього бізнесу, який був би у змозі хоча би приблизно так убезпечити свої дані, як це робить компанія, яка пропонує "хмарні послуги", - зауважує Роледер.

Німецькі фірми не поспішають з модернізацією

За даними проведених Bitkom опитувань, німецькі компанії відстають у впровадженні комп'ютерних технологій. Близько половини опитаних підприємств навіть не мають кризового плану на випадок хакерської атаки або збою інформаційної системи. Ще близько половини заявили, що не мають у штаті фахівців, які могли би здійснювати або розвивати перехід на цифрові технології.

До того ж, комунікація у німецьких фірмах часто відбувається "усе ще надзвичайно традиційно", додає Роледер. Старим-добрим факсом часто або навіть дуже часто користуються 79 відсотків опитаних підприємств, тоді як соцмережі використовують лише 15 процентів.

Аби трохи стимулювати дискусію про шанси й ризики дигіталізації, організатори CeBIT роблять особливий акцент на доповідях та дискусіях - упродовж п’яти днів ярмарку відбудуться 2000 промов, панелей, конгресів. "CeBIT - більше не є виключно виставкою, це ще й конференція", - підсумовує керівник компанії-організатора ярмарку Фрезе.