"Нічийна" земля

Експерти вказують на загрозливу тенденцію збільшення масиву земельних ділянок, якими ніхто не може скористатися. Дається в знаки демографічна криза. За результатами опитування, проведеного проектом USAID „АгроІнвест“, кожному четвертому власнику земельних паїв в Україні виповнилося 70 і більше років. "Актуальність цієї проблеми загострюється. Літні люди в селі здебільшого не складають заповітів, аби передати цю землю комусь із сусідів чи односельців, бо це дорого. А прямих нащадків у них часто немає. Юридично таку землю називають "відумерлою спадщиною" і після смерті власника її не можна обробляти", - розповів Deutsche Welle юридичний радник проекту USAID „АгроІнвест“ Павло Кулинич.

Подекуди до 20 відсотків земель

У цих випадках земельні ділянки "зависають". Сільськогосподарські виробники не мають в кого їх брати в оренду. Треба проходити досить складну процедуру визнання спадщини відумерлою. Лише тоді земельні ділянки переходять у комунальну власність тих територіальних громад, де в останнє проживали померлі особи, пояснює експерт. Натомість через недосконале законодавство територіальним громадам часто не вдається переоформити таку проблематичну спадщину. "Менше такої нічийної землі було б, якщо можна було б оформити її у власність територіальної громади не за останнім місцем проживання людини, а за розміщенням земельної ділянки. Бо досить часто стареньких забирають до родичів у місто. А міській територіальній громаді зовсім не потрібна земля у закинутому селі", - прокоментував Кулинич.

Відумерла спадщина в деяких регіонах України становить вже 15-20 відсотків від загальної площі розпайованих земель. Особливо це стосується поліських областей – Чернігівської, Рівненської, Житомирської, розповідає завідуючий кафедрою землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Мартин. За його словами, органи місцевого самоврядування у регіонах часто не знають, як розпорядитися своїми правами на визнання спадщини відумерлою. Багато голів сільських та селищних рад не мають належної правової освіти, не знають як сформулювати відповідні позовні вимоги до суду, аби ця земля перейшла у комунальну власність.

Претендентів вдосталь

Однак є й інша тенденція. В Асоціації фермерів і приватних землевласників вказують на те, що отримавши у своє розпорядження земельні ділянки відумерлої спадщини часто голови сільрад через корупційні схеми передають їх у користування великим агрохолдингам з правом подальшого викупу. "І голова сільради задоволений: земля обробляється і в нього є копійка за те, що надав пріоритет агрохолдингу. Фермери нарікають, що не можуть взяти таку землю в оренду, яка поруч з ними, бо агрохолдинги пропонують сільрадам вигідні умови", - розповів Deutsche Welle Ярослав Кардаш з Асоціації фермерів і приватних землевласників.

Представник проекту USAID „АгроІнвест“ Павло Кулинич підтверджує, що агрохолдинги найчастіше користуються відумерлою спадщиною. "Якщо ділянка померлої людини знаходиться в єдиному земельному масиві, то сільгосппідприємства продовжують її обробляти без юридичного оформлення, не сплачуючи орендної плати та податків", - наголошує Кулинич.

Зняття мораторію допоможе

Зараз до Верховної Ради внесені законопроекти, якими хочуть надати можливість передачі у державну власність земельних ділянок, власники яких померли. Однак експерти певні, що це не допоможе, адже це не законодавча, а соціальна проблема. Вони сходяться на тому, що зняття мораторію на продаж сільгоспземель вирішить проблему "нічийних" земель в Україні. "Все вирішиться саме собою. У 80 років, не маючи кому передати у спадок свою землю, бабуся краще її продасть та витратить гроші, аніж отримуватиме мізерну орендну плату, а потім вона перепаде невідомо кому", - зазначає Кулинич. Таким чином зникнуть і корупційні схеми використання "нічийної" землі, вважає експерт.