Близький Схід
31 липня 2014 р.Ізраїльські війська увійшли на територію сектору Газа 17 липня, після того, як протягом тижня вели там ракетний обстріл. Наземні підрозділи знищують нелегальні тунелі радикального ісламського руху ХАМАС, які використовуються угрупуванням для безперешкодного проникнення на територію Ізраїлю з метою здійснення терористичних актів. Як стверджує в інтерв'ю DW публіцист і історик Міхаель Вольффзон (Michael Wolffsohn), в секторі Газа налічується до 60 таких підземних ходів. Приблизно половина з них є вже знищеною, "ті, що ще залишилися, солдати постараються зруйнувати незалежно від того, вдасться сторонам домовитися про перемир'я чи ні. Це є кінцевим військово-стратегічним рішенням".
Станом на четвер убито близко 400 бойовиків ХАМАС, повідомив ізраїльський експерт Елі Кармон. За деякими даними, ізраїльська армія ліквідувала майже 50 відсотків ракетних арсеналів, що належали ХАМАС. "Тепер Ізраїль буде домагатися демілітаризації сектору Газа політичними методами і під безпосереднім наглядом іноземних представників",- каже Вольффзон.
80 відсотків ізраїльтян виступають за продовження наступу
Вирішити конфлікт на Близькому Сході вдасться лише після ліквідації центральної бази бойовиків, "але це не означає, що Газа буде захоплена ізраїльськими військами, адже це призведе до ще більшої кількості жертв з обох сторін", стверджує Елі Кармон. "Армії необхідно продовжити військові операції на стратегічно важливих територіях і ліквідувати ті ракети ХАМАС, які ще залишилися", - додає ізраїльський експерт. Хоча 80 відсотків населення країни і висловилося за продовження бойових дій, зробить Ізраїль подальші кроки чи ні, залишається під питанням, повідомляє Кармон.
"Наші війська зазнали значних втрат. Крім того, коли ЗМІ показують загиблих мирних жителів, зростає й міжнародний тиск", - пояснює фахівець з Ізраїлю. Окрім цього, президент США вимагає негайного припинення воєнних дій.
Колись, припускає Кармон, Ізраїль все ж виведе свої війська із території сектору Газа. Міхаель Вольффзон, навпаки, переконаний, що у разі припинення обстрілів ізраїльські солдати все одно повністю не звільнять територію Гази. "Вони залишаться там, допоки не будуть зруйновані тунельні споруди". Так чи інакше, а у подальших бойових діях немає необхідності, оскільки ізраїльська армія захопила достатньо територій, щоб забезпечити собі доступ до вже відомих тунелів, припускає історик.
Ціна конфлікту
"Наша армія є добре озброєною, тому питання технічного оснащення гостро не стоїть", - каже Елі Кармон. На його думку, Ізраїль не має й фінансових проблем. Протиракетна оборона обходиться країні у близько 100 тисяч доларів. "Але в Ізраїлю є достатньо коштів, щоб розвивати технічну сторону якісно та кількісно", - переконаний Вольффзон. Окрім того, додає Елі Кармон, запуск ракети коштує дешевше, ніж відновлення зруйнованої інфраструктури: "Сьогодні ми можемо це спостерігати на прикладі Гази, яка вже серйозно постраждала. Але сектор Газа підтримується Катаром і отримує гуманітарну допомогу від міжнародних організацій, якої ми позбавлені".
З іншого боку, і ХАМАС перебуває у скрутному становищі. Радикальний рух отримував військове устаткування з Сирії та Ірану. "Сирія переживає нині громадянську війну, і стан тамтешнього уряду і без того занадто критичний, щоб здійснювати нові поставки зброї, - каже Вольффзон. – А оскільки демілітаризація сектору Газа буде відбуватися під уважним міжнародним контролем, Іран так само буде неспроможний надати допомогу".
Говорити про швидке розв'язання конфлікту, незважаючи на воєнний успіх ізраїльської сторони, все ж не доводиться. "Для партизанської стратегії, яку обрали для себе терористи, не потрібна масивна бойова техніка, - наголошує Вольффзон. – Крім того, у них є достатня кількість боєприпасів й окрім ракет".
Передусім, в угрупування є значний запас ракет дальнього радіусу дії, додає Елі Кармон. Ізраїльський уряд занепокоєний тим, що через декілька років, скориставшись своїми резервами, ХАМАС почне чергову хвилю наступу, і ось тоді вже це може стати великою загрозою й для західних країн, впевнений Кармон. "Ракети ХАМАС можуть бути справою рук ісламістів із Сирії чи Ірану, - каже він. – Це може призвести до того, що західні держави опиняться перед обличчям ще більшої загрози, ніж до ескалації конфлікту."