Для чого Франції Малі?

Франція виходить з того, що військова операція в Малі триватиме довго. Про це у середу, 16 січня, заявив міністр оборони Франції Жан-Ів Лє Дріан, повідомляє агенція Reuters. Французький міністр наголосив, що найближчим часом плануються заходи на півночі західноафриканської країни, яка перебуває під контролем радикально налаштованих ісламістських повстанців.

Аби запобігти подальшому просуванню ісламістських угруповань, необхідно стабілізувати ситуацію в регіоні на тривалий час. Тому Товариство народів, що перебувають у небезпеці (GfbV), рекомендує Парижу виробити більш реалістичний план. "Ісламісти використовуватимуть свою стару тактику та швидко відступлять, щоб по-новому мобілізуватись під прикриттям гір та печер", - пояснює Ульрих Деліус референт з питань Африки GfbV.

Офіційно на перший план Париж висуває інтереси політичної безпеки. Французький уряд обґрунтовує інтервенцію зростанням небезпеки з боку повстанців у Західній Африці для Європи. "Франція побоюється, що Малі стане зоною дислокації та підготовки ісламістських терористів, якщо там утвердиться ісламістська держава", - пояснює Катрин Сольд з Німецького товариства зовнішньої політики.

Крім того, колишня колоніальна держава наражена не набезпеку стати об'єктом терористичних атак. З 2010 року радикальні ісламісти захопили в Малі вже чотирьох французьких співробітників французького енергетичного концерну Areva. А терористське угруповання Аль-Каїда погрожує подальшими викраденнями та терористичними атаками у Франції та тиском на майже 5000 французьких громадян у Малі.

Нафта та уран

Водночас, на думку експертів, для Парижа йдеться не тільки про можливі терористичні атаки. "Тривалий час Франція була зацікавлена у видобутку корисних копалин, особливо нафти й урану, які французький концерн Areva розробляє в сусідній Нігерії вже кілька десятиліть", - пояснює Катрин Сольд. Поки родовища в Малі освоять, мине багато часу - тож при нинішній інтервенції на перший план, звичайно, висуваються питання політичної безпеки, наголосила експерт у розмові з Deutsche Welle.

Ульрих Деліос при цьому пригадує французьку операцію у Лівії близько двох років тому. "Звичайно, інтереси в Лівії мали багато країн. І перш за все йшлося про нафту. У Малі - інша картина", - каже експерт з питань Африки. На його переконання, в Малі Париж переслідує конкретні стратегічні цілі.

Розпочавши операцію в Малі, Франція вирушила по краю леза: з одного боку, йдеться про політичні та економічні інтереси, з іншого - про небезпеку постати як країна, яка намагається реалізувати неоколоніальні цілі. Проте, як би там не було, в цій операції Франція діє з мандатом, ухваленим у грудні 2012 року ООН. "Є угода про оборону між Францією та Малі, у якій наводиться саме такий випадок", - наголошує Александер Штро, науковий співробітник Німецького інституту глобальних та регіональних досліджень (GIGA). Таким чином Франція виконує прохання уряду Малі про зупинення повстанців у просуванні до столиці країни Бамако.

Внутрішньополітичні суперечності

Водночас французькому президентові Франсуа Олланду треба зважати й на внутрішньополітичну ситуацію. Під час минулорічної виборчої кампанії він заявляв про необхідність виводу військ з Афганістану, і французькі солдати справді вже повернулися додому. Відрядивши тепер військових до Малі, Олланд ризикує втратити довіру до себе. Та й скрутна ситуація з французьким бюджетом зменшує  можливості французького президента для маневрів. Якщо Олланд сподівається реалізувати свою програму економічної консолідації, тоді діапазон витратних зовнішньополітичних рішень суттєво скорочується.

Діяти абсолютно самостійно Франція не ризикує, тож і вимагає здійснення інтервенції в Малі в альянсі з іншими державами та задіяння в операції африканських військових частин. Рада безпеки ООН погодилась на військову операцію в Малі. Європейський Союз пообіцяв надати уряду Малі технічну допомогу - що також є важливим для Парижа, оскільки це означає залучення європейських партнерів та підтримку з боку Брюсселя.