Як живе прифронтове місто

"Отут пригніться понижче і пробіжимося трохи", - боєць батальйону "Айдар" з позивним "Історик" інструктує групу журналістів перед черговою відкритою ділянкою. Територією Луганської ТЕС, що розташувалась в якихось кілометрі-півтора від бойових позицій сепаратистів, доводиться ходити обачно - позиції українських військових у дворі періодично обстрілюють бойовики.

"Працюють снайпери, кулемети, регулярно використовуються АГС, днями прилітали 82-міліметрові та навіть 120-міліметрові міни, що заборонені мінськими домовленостями", - розповідає Берет, командир групи "Айдару", що базується на території електростанції.

Жертвами обстрілів стають як військові, так і цивільні. В останній день травня мінометний снаряд влучив у двір багатоквартирного будинку на вулиці Енергетиків, внаслідок чого був поранений 66-річний місцевий мешканець.

Андрій Миколайович, власник зруйнованого гаражу в кооперативі неподалік, скаржиться на те, що за останні два тижні обстріли тільки посилюються. "Це не так, як взимку чи восени, але все одно жорстко. Невже ці ополченці знову в наступ підуть?", - з острахом запитує він.

Під високою напругою

З понад 12 тисяч людей, що мешкали у Щасті до війни, у місті лишилося трохи більше половини – інші повтікали від війни. Головним джерелом заробітку для місцевих залишається Луганська теплоелектростанція, що входить до концерну ДТЕК Ріната Ахметова. Ще до війни ТЕС буда одним із найбільших виробників електроенергії в Україні. Зараз вона від’єднана від загальної енергетичної системи й працює на третину потужностей. Через це майже на половину скоротилась і кількість робочих місць - зараз на станції працює близько 1200 осіб.

"Більшість ліній відведення пошкоджені й відремонтувати їх неможливо через постійні обстріли, тож працюємо двома енергоблоками з шести. Ми могли б виробляти мільйон мегават, та зараз даємо лише 300 тисяч", - розповідає заступник начальника електричного цеху Олександр Михайлов.

Найбільших втрат ТЕС, як і місто, зазнала минулого літа та восени. У вересні бойовики вивели з ладу один з трансформаторів, що вже не підлягає відновленню. Та й зараз від обстрілів страждає обладнання. Так, 28 травня з великокаліберного кулемету був пошкоджений високовольтний кабель, внаслідок чого зупинився один з енергоблоків, знеструмивши більшу частину Луганської області.

"Наша нічна зміна досить швидко зреагувала і за чотири години, попри обстріли, електропостачання вдалося відновити, - каже Олександр Михайлов. – Хлопці взагалі молодці. Працюють, незважаючи ні на що".

Гарячий перехід

Обстріл починається, коли ми вже збираємося виходити зі станції. За якихось два кілометри від ТЕС, на мосту через Сіверський Донець стріляють спочатку зі стрілецької зброї, потім починають працювати гранатомети.

"Валити вам краще звідси, - чи то попереджує, чи то наказує Берет, - Вони ж гатять з усього що під руку підвернеться, а нам на кожний постріл з гранатомету треба дозвіл в командування запрошувати".

Міст через Сіверський Донець - єдиний шлях, що з’єднує Щастя й Луганськ. Попри заборону голови Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля, цим мостом користуються місцеві мешканці.

"Звісно, зазвичай це не безкоштовно, але залежить від зміни, що сидить на блокпосту, - каже "Історик", - У багатьох на тій стороні лишились близькі родичі й навпаки. Розірвані родинні зв’язки і злидні - це також реальності цієї війні".