«Легка мова»
3 лютого 2012 р.Андреа Тишнер – перекладачка на так звану «легку мову». Це означає, вона перекладає складні формуляри чи документи на спрощений варіант повсякденної німецької мови. Один до одного такий переклад зробити неможливо, наголошує соціальний педагог: «Тобто треба схопити спершу зміст тексту, а тоді переказати його своїми словами у дуже спрощеному варіанті».
Правила «легкої мови»
Це означає короткі речення, дефіси в словах, які складаються з кількох коренів, відсутність складних дієслівних форм та слів іншомовного походження. Речення мають бути простими. Кожен термін слід окремо пояснити. Приклади та ілюстрації є невід’ємною складовою. «Саме тому тексти «легкою мовою» є суттєво довшими, аніж «важкою», - каже Тишнер.
«Легка мова» - це не суто німецький феномен. Існує вже навіть загальноєвропейський логотип для цього поняття. Нідерланди та Швеція у цьому питанні на крок попереду від Німеччини. Шведський центр «легкої мови», приміром, навіть друкує власну газету та перекладає цілі книжки.
Хто розуміє бюрократичну мову?
У Німеччині переклади на «легку мову» здійснюються вже впродовж десяти років. Однак у суспільстві про це мало знають. Незабаром це може змінитися. Минулої осені було видане розпорядження, яке регулює вільний доступ до інтернет-сторінок адміністративних установ.
Основою цього став закон про рівні права людей з обмеженими можливостями. Згідно з ним, численні сторінки міністерств та інших відомств мають існувати також у «легкомовній» версії. З того часу роботи в Андреї Тишнер по вінця. У своєму бюро в Каселлі вона перекладає, а решту часу - у відрядженнях, викладає «легку мову» чиновникам.
Чітка та зрозуміла для всіх
Наприкінці січня соціал-демократи розробили проект «Культура для всіх», мета якого – зробити культуру та мистецтво доступними для всіх. Уперше паралельно до цього документу існуватиме також версія «легкою мовою». Андреа Тишнер вважає, що від цього виграють не лише люди з обмеженими можливостями, але й ті, для кого німецька є іноземною і хто потерпає від бюрократичної тарабарщини. І не лише вони, вважає перекладачка: «Хто бодай раз безпорадно сидів перед своєю податковою декларацією, розуміє, що я маю на увазі…»
Кожна людина швидше розуміє тексти «легкою мовою», переконана Андреа Тишнер. Завдяки цьому бюрократична тарабарщина перетворюється раптом на прості та зрозумілі речі, як, приміром, цей витяг з «легкомовного» перекладу документу про культуру: «Ці закони та угоди дуже важливі. Але не всі правила в них добрі. Багато що так і залишається на папері. Це означає: воно не виконується. Або виконується неправильно. Або виконується надто пізно».
Автори: Ґабріела Шааф / Христина Ніколайчук
Редактор: Євген Тейзе