Підтримка Майдану

До відправлення перших автобусів ще шість годин, а пан Михайло з усією родиною вже стоїть на вулиці під штабом. "Я хочу виїхати ще вдень, - пояснює чоловік. - Вночі я зможу тримати оборону і є більш потрібний. Автобуси, які виїздять ввечері прибувають до Києва тільки підранок". З собою пенсіонер прихопив спальника, теплі речі й, звісно, національну символіку.

Пан Михайло вже не вперше рушає до столиці. Попереднього разу повернувся саме в ніч розгону, чого не може собі пробачити. "Але тепер трішки відпочив і вже приїду з підкріпленням. Це мій святий обов’язок бути там, на Майдані", - твердить Михайло Костів.

Уже за півгодини родина Костів знайшла приватний транспорт, власники якого шукали попутників на Київ. Чоловіки вдвох рушали до столиці і заїхали під штаб, бо знали, що тут завжди є охочі. "Я їду, бо мене обурив той жах, та лють, з якою били дітей і жінок", - ділиться переживаннями львів’янин Василь.

Екс-беркутівець про "Беркут"

Пан Василь колишній працівник спецпідрозділу "Беркут", а тепер - оборонець майдану. "Буду на захисті, відстоюватиму свої права. Так могли діяти тільки звірі. У нас теж були різні накази, але так жорстоко ми не чинили. Я знаю, що це були спеціально підготовлені люди з південних та східних областей", - зауважує в розмові відставний беркутівець пан Василь.

З червоним шаликом на грудях важко не помітити ще одного охочого на виїзд – "вічного революціонера", як він себе сам називає, пана Ярослава. "Їду знову, бо мушу там бути. Перевозять з комфортом, організовують все на вищому рівні", - каже чоловік. З кожною спробою влади розігнати людей, майдан стає дедалі потужнішим, ділиться думками, очікуючи транспорт, пан Ярослав.

Потік добровольців не припиняється

Робота в самому штабі з організації виїзду швидше нагадує мурашник, де двері практично не зачиняються. Люди заходять, записуються і виходять. Всі бажаючі можуть зареєструватися з дев’ятої години ранку, а вже ввечері виїхати до Києва, розповів в інтерв’ю DW представник штабу національного спротиву на Львівщині Сергій Дзядик.

Щодня штаб організовує відправлення близько п’яти тисяч охочих. "За нашими підрахунками ми долучилися до виїзду понад п’ятдесяти тисяч добровольців за останні десять днів", - наводить цифри представник штабу. Утім, чимало охочих виїздять своїм приватним транспортом, підрахувати їхню кількість штаб уже не в силі.

Автобуси довозять людей до найближчих станцій київського метрополітену і вже на вечір повертаються з тими, кому треба додому, каже активіст. І додає: "Ми відправляє далеко не всіх охочих, є певні критерії: це має бути людина старша 21 року й не похилого віку, жінок теж не беремо. Їдуть тільки ті жінки, які виконуватимуть цільову роботу - медики, кухарі та журналісти".

Перевізники "під прицілом"

На бензин і за послуги перевізникам штаб платить 7-9 тисяч гривень за один багатомісний автобус. Оплата здійснюється з пожертв львів’ян. "Грошей вистачає, - каже співрозмовник. - За скрути просимо кошти зі скриньок на майдані". Є такі перевізники, що беруть лише на бензин.

А от кому справді не просто - це власникам автобусів, на них тиснуть найдужче, розповідає Сергій Дзядик. "Щовечора під штаб приїздять працівники міліції і фотографують номери транспорту, колони автобусів, які рушають. А вже наступного дня починають "працювати" з перевізниками", - каже представник штабу.

"Вони лякають, а ми їм кажемо: їздили, і будемо їздити", - рішуче відповідає власниця автобусів Надія Шалай. Її транспорт рушає на Київ у четвер ввечері. Це вже третій рейс автобусів цієї перевізниці, і на цьому вона не збирається зупинятися. "Всі погрози є вербальними, вони просять подумати про майбутнє дітей, лякають СБУ, ОБОЗом і таке інше. А я їм відповідаю: моє дівоче прізвище - Конашевич, якщо я не поїду, то мої предки в гробі перевернуться і мені цього не подарують", - рішуче заявляє пані Шалай.

Підкріплення з західних регіонів

Свій транспорт власниця надає безкоштовно, лише вартість бензину оплачує штаб спротиву. Найскладніше виїхати за межі області, саме у Львові міліція перешкоджає найдужче, переконує пані Надія. Пояснення дуже просте, каже вона, - Львівщина організувала процес виїзду добровольців на високому рівні, майже до автоматизму.

Утім охочих виїхати на столичний Майдан не бракує і серед мешканців Тернопільської, Івано-Фоанкіської та Закарпатської областей. За різними підрахунками з західних областей України до Києва виїхало від 70 до 100 тисяч осіб. А з настанням вихідних їх кількість лише зросте.