Людвіг-суперстар

П’ята симфонія - один із найвідоміших творів Бетховена. Кажуть, що в ній чути «удари долі». Прем’єра відбулася у Відні 1808 року, а 38-річний Бетховен особисто стояв за диригентським пультом. Утім публіка реагувала прохолодно, музика Бетховена тоді здавалася інакшою, дивною.

Людвіг ван Бетховен народився в грудні 1770 року в Німеччині. Це був час, коли музика була лише акустичною кулісою. Люди грали під неї в карти, або спілкувалися за келихом вина.

Ідеальний джазмен

У Бетховена були зовсім інші уявлення, він мріяв про сонати, фортепіанні концерти, симфонії. Його музика мала бути в центрі уваги. У Відні, тодішньому центрі класичної музики, це викликало обурення.

«Бетховен був першим музикантом, який не працював на замовлення. Він був першим самостійним митцем, який відійшов від замовлень дворянства. Він не грав для церкви та аристократів, як це робили Гайдн і Моцарт. Для нього в центрі були почуття, чим він торував шлях романтикам», - каже Маркус Шінкель, джазовий піаніст із рідного міста Бетховена – Бонна. Він каже, що Бетховен був би ідеальним джазменом.

«Як Моцарт і чимало його сучасників та композиторів, які жили після нього, Бетховен умів чудово імпровізувати. Тоді імпровізації називали фантазіями. Тобто це здатність грати без нот, спонтанно. Він робив це так же майстерно, як це сьогодні роблять джазові музиканти», - каже Шінкель.

Прохолодні стосунки з батьком

Життя Бетховена не було легким. Кажуть, що батько обов’язково хотів зробити з нього вундеркінда, яким свого часу був Моцарт. Людвіг з малечку мусив грати на фортепіано. Уперше він зіграв перед публікою в Кельні в семирічному віці. Коли Людвігу було 17, померла мати, з якою в нього були дуже тісні зв’язки. Натомість із батьком, який мав проблеми з алкоголем, стосунки в Бетховена були прохолодні.

Більшу частину життя композитор провів у Відні, де він швидко здобув славу. Грошей завжди вистачало, бо дехто з аристократів рано побачив його талант і підтримував усе життя. 1810 року Бетховен був на вершині слави, незважаючи на проблеми зі слухом, що ставали дедалі гіршими. Через дев’ять років він повністю втратив слух, але продовжував писати музику. 1824 року Бетховен закінчив дев’яту симфонію, яку сьогодні всі знають передусім завдяки фінальному хору на вірші Шиллера.

У березні 1826 року Бетховен помер у віці 56 років. Попрощатися з ним у Відні тоді прийшли тисячі людей. Там він похований і зараз.

У Бонні стартував щорічний Бетховенський фестиваль. Цього разу одна з центральних подій – цикл симфоній у виконанні німецького камерного філармонічного оркестру з Бремена.

Автор: Петра Ламбек / Роман Гончаренко

Редактор: Леся Юрченко