Люстрація суддів

В українських суддів з’явився шанс стати чесними і відновити правосуддя в країні, впевнені активісти групи "Реанімаційний пакет реформ", експерти якої безпосередньо брали участь у розробці законопроекту "Про відновлення довіри до судової системи України". Найбільшим досягненням вони вважають те, що ухвалений напередодні, 8 квітня, закон змінює процедуру виборів голів судів. "Це безпрецедентно. Тепер голови судів призначатимуться не Верховною Радою, а обиратимуться самими суддями цього суду ще й таємним голосуванням строком на рік. Цей закон справді відкриває можливості суддівської незалежності про яку ми роками мріяли", - каже експерт групи "Реанімаційний пакет реформ", голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв.

В інтерв’ю DW Соболєв наголосив, що цей закон є першим кроком до люстрації, адже документ передбачає, що судді, які виносили рішення про заборону мирних акцій протесту, затримання активістів Майдану, накладали штрафи на активістів Автомайдану тощо, будуть автоматично звільнені. Єгор Соболєв переконаний, що вакантними ці посади будуть недовго. "Порядних суддів багато. За судової системи Ківалова-Портнова, яка була у нас, ці люди допомагали нам, ризикували своєю кар’єрою. Тепер вони можуть судити іменем України, а не іменем долара та влади", - прокоментував Соболєв.

Вибіркове ставлення до правосуддя

В Судовій асоціації України "Фундація сприяння правосуддю" здивовані таким вибірковим підходом до суддів. Там ухвалений закон називають політичним: мовляв, він докорінно не змінює систему правосуддя в Україні і не сприятиме відновленню довіри до судів. "Закон кон’юнктурний. Суддів поділили на тих, кому повезло не розглядати справи Майдану, і тих, хто їх розглядав. Чому це стосується суддів, які працювали раніше і замішані ще ганебніше у корупційних діяннях? Якщо хотіли відновити довіру до суддів, то потрібно їх всіх переатестовувати, проводити перевірку їхніх статків чи ще щось", - вважає голова правління Судовій асоціації України Катерина Тарасова.

Вона наголошує, що недовіра до української судової системи формувалася протягом років через те, що на неї намагалися впливати і депутати Верховної Ради багатьох скликань і кабміни і президенти. "Хіба до листопада минулого року, коли почався Майдан, у нас всі були задоволені судовою системою? Проблема настільки глибока, що відновити довіру одним законом у людей до суддів просто неможливо", - констатує Тарасова.

На практиці все по-іншому

Натомість активісти громадських організацій та автори закону наголошують, що передбачили механізм для здійснення справжньої, а не формальної люстрації суддівського корпусу, запобігши проявам корупції в системі судової влади. Зокрема законом передбачено, що "люструвати" служителів Феміди буде Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка складається з 15 членів. Частина цих членів складатиметься з колишніх суддів у відставці, які протягом останніх 5 років не займалися судочинством, та представників громадськості, які мають вищу юридичну освіту. Їх призначатиме Верховна Рада та урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики.

Однак щодо ефективності такої "системи очистки суддів" вже є сумніви. "Наскільки будуть серйозними наміри Тимчасової спецкомісії: чи буде суддів-корупціонерів позбавлено мантій, чи вони далі судитимуть, допоки не відомо. Досі цю функцію виконувала Вища рада юстиції і виконувала вкрай погано", - каже адвокат Валентина Теличенко. Вона не надто оптимістична щодо процесу оновлення судової системи України і побоюється, що коли дійде до реалізації закону на практиці, то всі його позитивні новації будуть знівельовані.