1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мас-медіа України в 2003 році: оцінка незалежних експертів

2 січня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AORg
Громадяни України не мають достовірної інформації щодо суспільно-політичних подій. Українське суспільство існує окремо від держави. Такі висновки зробили більшість українських незалежних експертів за підсумками соціологічних досліджень та моніторингу українських засобів масової інформації. За словами експертів, в українському інформаційному просторі панує офіційна думка і це створює інформаційну нестабільність, яка загрожує нестабільністю суспільства. Саме такі процеси вже спостерігалося напередодні розвалу Радянського Союзу. Впродовж 2003 року значна частина мас-медій прагнула не так подати громадянам не заангажовану інформацію, як нав'язати заздалегідь сформульовані висновки. Про це за результатами моніторингу діяльності українських засобів масової інформації заявив голова Комітету "Рівність можливостей" Олександр Чекмишев: "За рівнем використання маніпулятивних технологій лідерами були телеканали. Найактивніше використовувалися такі технології, як привернення симпатій та привернення негативного ставлення, технології поширення образів, відволікання уваги, техніка подвійного стандарту, дозування інформаційної бази, критика не об'єкта, а його оточення, фальсифікації за допомогою алогічного чергування сюжетів". Як свідчення панування темників та координації редакційної політики провідних українських телеканалів з єдиного центру Чекмишев навів однакову кількість ефірного часу, відведеного на дискредитацію лідерів опозиції: "Найактивніше в негативі позиції, приміром, Ющенка представляли "Новини" УТ-1, "Подробиці" - Інтер, "Епіцентр" 1+1. Прикметно, що всі ці програми подали практично однаковий хронометраж в негативі". Цю думку підтримує й президент Академії української преси Валерій Іванов. Він вбачає в практиці інформаційного впливу на суспільство намагання влади контролювати свідомість не лише громадян держави, а й самих журналістів: "Замовчуються, або перекручуються факти реального життя. Таким чином, Україна зараз живе ніби в двох площинах: в реальній, де існує кожен громадянин окремо, і в віртуальній, яка створюється державними медіа і тими медіа, які контролюються провладними фінансово-політичними угрупуваннями. Тобто, це майже всі медіа України. Журналісти не мовчать. Та ініціатива, яка була минулого року зі створення Незалежної медіа-профспілки та страйкому збентежила владу. Саме тоді влада перейшла до інших методів протидії свободі слова в Україні. Якщо раніше були темники, де вказувалося, що говорити, що не говорити і як говорити, то тепер іде вже більш тонка маніпуляція свідомістю - з'явилися інші форми маніпуляції. А щодо журналістів, то слід сказати прямо: багато хто з них працює за його величність долар і не усвідомлює своєї соціальної відповідальності перед суспільством". Брак об'єктивної інформації, зокрема, про дискусію навколо ініційованих владою конституційних змін під кінець року відчували й провідні лідери української опозиції. Лідер блоку "Наша Україна" Віктор Ющенко в інтерв'ю "Німецькій хвилі" заявив, що українські виборці не отримують інформації про причини блокування опозицією роботи Верховної Ради. А відтак, на думку українського політика, виборці не можуть зробити вільний вибір між ідеями влади та опозиції: "Зараз тільки починається пошук комунікації з народом України. Коли мені вчора сказали, що президентська адміністрація надсилає телеграми в регіони, щоби трудові колективи зверталися до Ющенка і до парламенту із закликом перестати провадити деструктивну роботу, а то вони підуть на Київ, то я просив би президентську адміністрацію, щоби вони організували походи на Київ. Тоді буде те, що було кілька тижнів тому з шахтарями. Я готовий вийти до них і все пояснити. За 15 хвилин люди будуть на нашій стороні, на тих позиціях, які ми відстоюємо в парламенті". Стан з виконанням засадничих обов'язків з дотримання свободи слова, які Україна взяла на себе, як член Ради Європи неодноразово піддавався критиці з боку офіційного Страсбургу. Зараз майже ні в кого немає сумніву в тому, що процедура спеціального моніторингу ситуації в Україні буде подовжена до завершення президентських виборів. Олександр Савицький