Меркель і Макрон вимагають від Сербії та Косова переговорів

Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) і президент Франції Еммануель Макрон закликали Сербію та Косово до вирішення суперечок між двома державами, а також попередили, що від цього залежатимуть відносини цих країн із ЄС. Лідери ФРН, Франції та держав Західних Балкан зібралися в понеділок, 29 квітня, на спеціальний саміт, ініційований Меркель та Макроном та присвячений вирішенню конфліктів у цьому регіоні, у відомстві федерального канцлера у Берліні.

Перед початком саміту Анґела Меркель гостро розкритикувала Приштину за запровадження 100-відсоткових митних зборів на сербські товари та зазначила, що прецедент Греції та Північної Македонії, які успішно розв'язали суперечку щодо назви останньої, може стати моделлю для вирішення суперечностей, які існують між Сербією та Косовом. "Ми пішли на цю спільну ініціативу (саміту. - Ред.), бо ми залишаємося прихильниками європейської перспективи для країн Західних Балкан", - зазначила Меркель, цитує агентство AFP.

На важливості успішного вирішення суперечки для подальших відносин цих держав із ЄС наголосив і Макрон. "Це - в інтересах Європи, аби у цьому регіоні події розвивалися у позитивному руслі", - зазначив французький президент. 

Водночас лідери Німеччини та Франції наголосили на тому, що перспектива членства балканських країн у ЄС залишається на порядку денному Євросоюзу та не є темою обговорення у Берліні. "Здебільшого йдеться про політику забезпечення стабільності, якої ми прагнемо для регіону", - зазначив Макрон. Він також наголосив, що ніхто не буде вказувати Белграду та Приштині, як саме вони мають дійти компромісу. Але, додав французький президент, треба розглянути усі варіанти та розпочати новий діалог.

Окрім лідерів ФРН, Франції, Сербії та Косова, у саміті в Берліні взяли участь керівники Албанії, Північної Македонії, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Боснії та Герцеговини, а також очільниця зовнішньополітичної служби ЄС Федеріка Могеріні.

Нагадаємо, минулого року напруження у відносинах між Сербією та Косовом почало зростати. 21 листопада Приштина запровадила 100-відсоткові мита на товари з Сербії, пояснивши це "агресивністю" Белграда. Напередодні Косово на змогло стати членом Інтерполу. Приштина звинуватила саме Белград в зриві надання Косову членства в цій міжнародній організації.

Ще одним скандалом, який погіршив відносини двох країн, стала пропозиція про обмін територіями між ними. Президент Косова Хашим Тачі пропонував провести корекцію кордону між Косовом та Сербією. Пропонувалося приєднати населені сербами райони на півночі Косова до Сербії. Косово натомість мало б отримати населений переважно албанцями регіон Прешево на півдні Сербії.

Однак президент Сербії Александар Вучич 9 вересня заперечив наявність планів обміну територіями із Косовом. "Коли вони говорять, що я хочу змінити кордони, вони брешуть. Ми прагнемо зробити все можливе, аби зберегти все, що можемо, в Косові", - заявив він під час виступу перед кількома тисячами етнічних сербів у місті Мітровіца. Після цього переговори про нормалізацію відносин між двома країнами за посередництва ЄС зайшли у глухий кут.