„Ми зустріли людей, які вміють цінувати музику”

кої хвилі”.

„В Україні може виникнути чимало проблем, але все, як правило, закінчується добре”, - таку пораду молоді німецькі джазмени отримали від тих своїх старших колег, які раніше вже побували за східним кордоном Європейського союзу. Німецькі музиканти з BuJazzO – всі вони молоді люди віком від 18 до 25 років - мали змогу переконатися в цьому на власному досвіді і зібрати переважно позитивні враження. Говорить 23-річний саксофоніст Мальте Дюршнабель:

„Оскільки нам багато довелося їздити автобусом, ми добре познайомилися з українським ландшафтом. Кожне місто мало свою особливість. Київ справив на мене величезне враження. Мені сподобалася й Одеса. Раніше я взагалі нічого не знав про Україну крім Чорнобиля. Мені прийшлася до душі ця країна та її люди.”

Не затьмарили гастролі по Україні й курйозні ситуації. Наприклад, у нічній Одесі правоохоронці раптом захотіла перевірити у музикантів, які поверталися з виступу додому, документи, хоча вони спокійно йшли й нічого не порушували. Або коли приїхали до готелю, де заздалегідь замовлено номери, а там ставлять перед фактом, що вільних місць на всіх не вистачить, а під час сніданку в тому самому готелі відмовляються подати ще одну філіжанку кави – навіть за додаткові гроші. Але згодом і з міліцією порозумілися, і вільна кімната в готелі знайшлася, і каву принесли. Справді проблем виникало чимало, але все, як правило, закінчувалося добре. 25-річна тромбоністка Катрін Шольмайер:

„Мені впала в око також різниця між організацією в Україні та в Німеччині. В Україні часто доводилося дуже довго чекати. В Німеччині все робиться значно швидше.”

Для української публіки молоді німецькі джазмени влаштували справжню музичну кругосвітню подорож та подорож у часі. У Вінниці, в Києві та в Одесі вони виконували і біг-бендовий свінг у традиціях Каунта Бейсі, відомі композиції в латиноамериканському стилі "босса-нова", сучасний молодіжний джазрок. Німці не тільки продемонструвати власну майстерність, а й поспілкуватися з місцевими музикантами, зводячи таким чином мости між двома країнами. Катрін Шольмайер:

„Дуже цікаво було грати разом з українськими музикантами. І хоча нам складно було спілкуватися за допомогою мови - українські музиканти не знають німецької, а ми не знаємо української, - але музика стала тим засобом для спілкування, завдяки якому ми змогли порозумітися.”

Мальте Дюршнабель:

„З BuJazzO мені доводилося бувати, наприклад, в Албанії. У порівнянні з цією країною в Україні ми побачили живу джазову сцену – публіку, яка цікавиться джазом, справді чудових музикантів. Для мене це було несподіванкою. Я не очікував, що тут так багато людей, які так чудово грають.”

У Києві німці вийшли на сцену Національної музичної академії імені Чайковського разом з українськими музикантами – учнями музичних шкіл столиці, які досі жодного відношення не мали до BuJazzO. Вистачило лише кількох репетицій, проведених живою легендою європейського джазу, керівником німецького молодіжного оркестру Петером Гербольцгаймером і молоді українці успішно інтегрувалися в біґ-бенд.

Не менше враження на німецьких музикантів справила й українська публіка. В якому б місті вони, всюди на них чекали переповнені зали. Мальте Дюршнабель:

„Ми зустріли людей, які вміють цінувати музику. Під час концерту у Вінниці нам аплодували стоячи. В Німеччині такого мені ще не доводилося бачити.”

25-річний співак Петер додав:

„Мене приємно вразило те, що у Вінниці й у Києві до нас після концерту підходили люди з публіки й говорили, що їм дуже сподобалося. У Німеччині таке трапляється не часто – особливо, коли граєш у великих концертних залах. Тут в Україні публіка більш контактна.”

Ще однією кульмінацією гастролей BuJazzO до України мабуть можна вважати нічні джем-сейшени в Одесі під час Джазового карнавалу. Після офіційної програми німецькі музиканти збиралися разом зі своїми колегами з України, Франції, Голландії в ресторанчику “Кларабара” в Міському саду або в кафе для хороших людей “Чайка” на Деребасівській. Вони збиралися й імпровізували до самого ранку, спростовуючи нісенітницю про те, що джаз мертвий. А учасники біґ-бенду BuJazzO довели, що джаз і надалі залишається молодим. Як визнав один з організаторів Джазового карнавалу після чергового джем-сейшену з німцями:

„Вони розірвали цей зал. Це місто схиляється перед ними. Це надзвичайні хлопці. Це супер. Одеса – це джазове місто і професіонали сказали, що такого в Одесі ще не було.”

Володимир Медяний