Мовна дилема та шкільна освіта в Молдові
1 вересня 2017 р.
Щорічно перед першим вересня в Молдові тисячі батьків першокласників вирішують дилему: в яку школу віддати дитину - молдовську чи російську? Статистики, скільки саме російськомовних дітей навчається в молдовських школах і навпаки, немає, однак тенденція, як стверджують педагоги, простежується. Напередодні 1 вересня у Молдові відзначають національне свято - Limba noastra ("День мови"). DW спробувала з'ясувати, школи з якою мовою навчання воліють обирати учні та їхні батьки.
У чому сумніви
36-річна Тетяна (прізвище вона прохала не називати) - мати двох дітей. Державну мову країни розуміє погано, бо ж виросла в Гагаузії, де молдовською практично не спілкуються. Її чоловік Сергій - теж російськомовний. Він зі змішаної молдовсько-української родини, зростав у Вінниці й приїхав до Кишинева вже в дорослому віці. Старша донька Сонечка ходила до молдовського садочку, бо він поруч з домом, однак особливих мовних успіхів не досягла. "Мабуть, тому що ми забрали її з підготовчої групи", - вважає мама.
Суперечки навколо того, в яку школу віддати дитину, точилися в родині довго. "З одного боку, потреба в російській мові тут дедалі менша, і далі буде ще гірше, - ділиться Тетяна з DW своїми міркуваннями. - З іншого, всі друзі кажуть, що в російських школах і підготовка значно сильніша, ніж в молдовських, і ставлення до дітей краще. І зрештою, у нас все-таки різний менталітет і різні погляди на історію. Я хочу, щоб моя дитина відзначала 9-го травня День перемоги, а не День Європи". У російських школах дітям прищеплюють цінності, на яких за радянських часів виховувалися їхні батьки, і День перемоги 9 травня тут - одне з найшанованіших свят.
Зрештою, на сімейній раді вирішено було віддати Сонечку в молдовську школу. "Все-таки, поки ми нікуди не збираємося звідси їхати. А далі побачимо", - каже Тетяна.
"Крутили пальцем біля скроні"
Стася Гітенштейн перейшла вже до шостого класу. Вона вчиться в одному з найпрестижніших ліцеїв Кишинева, в якому навчання ведеться молдовською мовою. Дівчинка теж з російськомовної родини. Її мама Софія зізнається: коли шість років тому її друзі дізналися, що вона хоче віддати доньку в молдовську школу, "багато-хто крутив пальцем біля скроні: навіщо мучити дитину, коли є можливість вчитися рідною мовою". Але мама керувалася, в першу чергу, власним досвідом. "Я сама була в останньому випуску російської школи. Наступного навчального року ця школа перейшла на молдовську мову навчання. І якби я вчилася на клас або два молодше, мені довелося б переходити до іншої школи. Я не хочу, щоб моя донька зіткнулася з такою ситуацією", - розповідає Софія.
Звісно, перш ніж піти в перший клас, Стасі довелося найняти репетитора молдовської мови. Але проблем, яких остерігалася Софія, не було. Дівчинку сприйняли дуже добре і однокласники, і педагоги. Ліцеєм і мама, і донька задоволені. "Я не знаю, як зараз вчать в російських школах, але тут викладають дуже добре", - каже Софія. "Правда, - додає вона, - дисципліна тут напіввійськова. Всі - строєм. Однак і в російських школах так".
Російська як іноземна
Єдине, чим незадоволена Софія, - так це рівнем викладання в ліцеї російської мови. Стася з першого класу вивчає англійську, з другого - англійська і французька, і тільки в п'ятому класі до програми додали російську. "Та й то, рівень низький, два уроки на тиждень. 95 відсотків однокласників Стасі російською взагалі не говорять", - нарікає Софія. Ось уже п'ять років вона наймає репетиторів, щоб донька навчилася грамотно писати рідною мовою й ознайомилася з російською класичною літературою.
Наступного навчального року в Молдові набуде чинності стаття 9 Кодексу про освіту, і російська мова в школах отримає статус іноземної, тож вона пропонуватиметься на вибір (обов'язкова іноземна мова - англійська). І тут, стверджує ректор Слов'янського університету Тетяна Млечко, "багато залежить не від вибору батьків і учнів, а від бажання, політичних примх і можливостей адміністрації школи". Вже зараз, за даними Головного управління освіти, молоді та спорту Кишинева, 24 столичних школи цілком відмовилися від викладання російської мови. "В ситуації, коли сфера вживання російської мови дедалі звужується, російськомовні батьки просто змушені віддавати дітей в молдовські школи. Ця тенденція зростає щорічно", - каже Тетяна Млечко.
Для від'їзду до Росії
Але є й інші приклади. Вчителька початкових класів з міста Калараш Світлана Капліна, пропрацювавши в школі майже 30 років, вступила заочно до філологічного факультету університету, щоб отримати диплом викладача російської мови й літератури. У молдовській гімназії, де вона працює, російська викладається факультативно, однак батьки воліють, щоб діти вивчали російську мову в більшому обсязі. Причина проста: багато жителів міста Калараш працюють в Росії, куди, очевидно, планують згодом забрати і дітей.
"У нас російськомовний навчальний заклад, але до нас щорічно переходить до 10 учнів з молдовських шкіл, - розповідає в інтерв'ю DW завуч Кишинівського театрального ліцею Тетяна Гончарова. - Причини, за якими вони сюди переходять, різні. Хтось хоче вчитися театральним дисциплінам, а вони у нас викладаються з першого класу. Хтось із батьків просто хоче, щоб дитина знала російську, а є й такі, хто збирається їхати до Росії і цілеспрямовано готує дітей до майбутнього життя в інший країні".
За даними Національного бюро статистики, минулого навчального року в гімназіях і ліцеях з молдовською мовою навчання навчалися близько 124 тисячі школярів, що на 20,5 тисячі більше, ніж 2010 року. Натомість кількість учнів у російських школах залишилося на колишньому рівні - майже 26,4 тисячі осіб.