Мовні пристрасті у Львові: критика рішення облради

Львівська обласна рада у вівторок, 18 вересня, ухвалила рішення про запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах на території Львівської області. Попри те, що це суперечливе рішення носить рекомендаційний характер, воно спричинило в Україні гостру внутрішньо-політичну дискусію щодо доцільності таких заходів та їхньої відповідності українському законодавству та Конституції.

Подібне рішення депутати Львівщини ухвалюють вже не вперше. 17 квітня цього року вони ухвалили відповідне звернення до голови Львівської облдержадміністрації та керівників органів місцевого самоврядування із закликом встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту. Однак тепер депутати вирішили, що мають право запровадити такий мораторій самі.

"Приводом до цієї ініціативи стали недавні два випадки побиття ветеранів російсько-української війни (мається на увазі конфлікт на Донбасі. - Ред.), яких обурила музика окупанта в громадських закладах. Керівники таких закладів, на жаль, не усвідомлюють, що на п'ятому році війни багатьом людям боляче чути мову і пісні ворога. Тому доки війна - не маємо права популяризувати мову й культуру держави-агресора", - пояснює рішення депутат Львівської облради Олег Панькевич, який є членом партії "Свобода". Зняти цей мораторій обласні обранці пропонують після закінчення війни на Сході України.

Рішення - лише рекомендація

Що саме пропонується заборонити: музику, книжки, вистави - депутати у своєму рішенні не уточнюють. Олег Панькевич вважає, що це має визначити міжвідомча робоча група, яка буде створена у відповідності до рішення сесії. Не знає, про що йтиметься, і начальниця департаменту культури Львівської облдержадміністрації Мирослава Туркало, на чию структуру покладено виконання рішення. Вона вважає, що йдеться лише про заборону російськомовної музики, хоча в рішенні сказано про "російськомовний культурний продукт у всіх його формах". На її думку, необхідно, попереджати заклади про заборону поширення у них саме російськомовної музики. 

При цьому чиновниця наголошує, що, оскільки це рішення має рекомендаційний характер, за його порушення не штрафуватимуть. "Будуть створені міжвідомчі робочі групи, до яких увійдуть представники громадськості, правоохоронці, місцева влада, які будуть працювати з закладами, але вони будуть лише роз'яснювати, але не карати", - пояснила DW Мирослава Туркало.

Критика мораторію

Коментуючи рішення львівських депутатів, українська правозахисниця з центру правових та політичних досліджень "СІМ" Лідія Тополевська наголошує, що місцеві органи влади не можуть ухвалювати рішення, які суперечать законам України. "Вони не мають повноважень забороняти поширення російськомовних пісень чи книжок, якщо вони не несуть, умовно кажучи, аморальність, чи наприклад, загрозу державі. Тобто, забороняти їх лише за те, що вони російською мовою, не можна" , - переконана правозахисниця.

Сумнівається, що питання мови перебуває у компетенції обласної ради і аналітик з громадянської мережі "Опора" Олександр Неберикут. "Ця норма щодо мови - конституційна, і вона є першорядною в цьому контексті. В першу чергу, місцеві жителі мають керуватись національним законодавством. Тому ця юридично нестійка позиція може бути оскаржена в суді", - вважає він.

Через такі юридичні колізії можуть виникати конфлікти з підприємцями. Якщо в барі чи ресторані по радіо лунатиме російська музика, власник закладу не зобов'язаний її вимкнути. В Україні діють мовні квоти на музику, дозволені законодавчо, тому підприємець, якого змусили вимкнути російськомовну музику, зможе це оскаржити в суді. "Можна проводити паралелі з евакуаторами, коли міська рада ухвалила рішення, яке було не відрегульоване законодавчо на національному рівні. Це закінчилось судами, і міськрада зрештою від рішення відмовилась", - наводить приклад Олександр Неберикут.

Активіст переконаний, що рішення є політичним, метою якого є намагання політиків нагадати про себе своїм виборцям. "Швидше за все, воно не матиме продовження, ні в частині оскарження, ні в частині застосування. Бо тут виникає питання, чи готова і чи має ресурси обласна рада контролювати дотримання цієї ухвали і застосовувати санкції. Далі виникає питання: хто це має робити: муніципальна дружина чи правоохоронні органи, які керуються, в першу чергу, загальнонаціональним законодавством", - запитує Неберикут. Тому мораторій, на його думку, залишиться лише на папері.