Молдовани стомилися жити від виборів до виборів
20 листопада 2010 р.Центральною вулицею Кишинева рухається транспорт. Люди поспішають на роботу. В парках бавляться маленькі діти. Молодь сидить за ноутбуками на лавочках. До парламентських виборів – лічені дні, але це зовсім не відчувається. Всі зайняти власними справами, стурбовані цінами, що постійно зростають та низькими зарплатами та пенсіями. Очікування від політичних змін тут мінімальні. Перемога опозиційних комуністів видається такою ж можливою, як і вихід вперед попереднього правлячого союзу з чотирьох ліберальних та чотирьох демократичних партій. Така політична ситуація породжує незадоволення та ностальгію за стабільними часами. «Я думаю, що частина населення не чітко усвідомлює, яким важливим і демократичним інструментом є вибори, - розповідає голова представництва Європейської комісії в республіці Молдова Дірк Шубель, - Кожний має шанс підтримати власного кандидата. Однак, необхідно бути активним у виборчому процесі».
Дірк Шубель наголошує, що Європа відкрита до подальшої співпраці. «Європейський Союз підтримує демократію сусідніх країн. Молдова має провести низку внутрішніх реформ, перш за все йдеться про боротьбу з корупцією та реформу відкритого управління країною».
Надія на себе
Для того, щоб відповідати всім вимогам вступу до Європейського Союзу, Молдова має зробити ще багато кроків. Не дивно, що люди навчилися покладатися лише на себе. «Більшість живуть думкою про те, що держава має їх підтримувати. Чим довше ми зберігатимемо подібне уявлення, тим довше будемо жити в цій ситуації. Зміни мають йти від нас самих», - каже літературознавець Крістіна Гроссу.
Вона працює доцентом в університеті, отримує 200 євро зарплатні щомісяця. Як і її колеги, вона змушена шукати додатковий заробіток, щоб хоч якось утримувати сім'ю. У такій скрутній ситуації більшість людей в країні покладають великі сподівання на наближення їхньої країни до Європейського Союзу.
Голова представництва Єврокомісії в Молдові Дірк Шубель наголошує: попри прогрес, республіка має пройти ще довгий шлях у напрямку до ЄС.«Надзвичайно багато роботи необхідно ще зробити. Це стосується системи прикордонного контролю, безпеки, системи захисту документів всередині країни. Ми хочемо допомогти Молдові. З першого січня 2011-го року в країні видаватимуть лише біометричні паспорти. Є чимало проектів, які ми реалізовуємо і підтримуємо. Але є важливі питання, які мають бути вирішені перед тим, як ми почнемо думати про безвізовий режим».
Міграційний потенціал
Дехто вважає, що наближення до ЄС покращить ситуацію у країні. Однак, інші висловлюють побоювання щодо занепаду внутрішньої економіки країни. Наталія, з автономного регіону Гагаузія, що на півдні країни, стурбована майбутнім країни: «Я думаю, що наближення до ЄС - це добре, оскільки розширюються наші можливості. Однак, мене лякає інше: відкритість кордонів для нашого населення може призвести до того, що лише незначна кількість молодих людей залишиться в країні. Коли молодь побачить ситуацію в країнах Європи, вони залишаться там, де ліпше. Я і сама не раз замислювалась про подібне».
За статисткою, озвученою у ході останнього Конгресу молдавської діаспори, який пройшов у Кишиневі в жовтні, від 300 до 600 тисяч громадян Молдови перебувають на заробітках закордоном. Найчастіше в Росії, Україні, Португалії, Ізраїлі, Румунії, Іспанії та Греції.
Автор: Корнелія Рабітц, Олена Волкова
Редактор: Дмитро Каневський