Мітинги в Росії: ейфорії поменшало
25 грудня 2011 р.
Відмінність мітингу на проспекті Сахарова, який відбувся 24 грудня, від того, що відбувся двома тижнями раніше, – це їхня атмосфера. Присутні відзначили, що виступи були настільки неоднорідними і суперечливими, що бажання брати участь в акціях опозиції поменшало. Деякі учасники залишали мітинг набагато раніше, ніж планували. Були серед них і ті, хто достояв до кінця, але вже не з тим піднесенням, що було раніше, а тепер вони й узагалі сумніваються, чи приходити наступного разу.
Соцмережа як засіб від аполітичності
Після мітингу в кожної компанії була своя програма. Так, москвичі Ірина та Олексій вирішили поділитися емоціями та обговорити те, що сталося. За її словами, інтерес до політики в неї прокинувся раптово. Ірина як професіонал в галузі дослідження соціальних медіа звернула увагу на те, що соцмережі стають справжнім інструментом політичного впливу. «Близькій Схід та Північна Африка – з цього все почалося, а потім було 5 грудня і акція на Чистих прудах», - розповідає вона.
Увечері в день мітингу на Чистих Прудах Іра мала приїхати додому і привітати маму з днем народження. «Як я дізналась пізніше, якби я пішла з мітингу трохи пізніше, то могла б з легкістю опинитися серед затриманих. Яке ж було моє здивування, коли я приїхала до мами і дазналась, що й вона, і її сусідка похилого віку – вже в курсі подій і мало вже не вирушили мене визволяти». Навіть пенсіонери опанували соціальну мережу і черпали звідти інформацію. «Ось тоді я зрозуміла, що щось справді можна спробувати змінити», - каже Іра.
Ейфорія минає
Ірина Черкасова працює начальником відділу з просуванню соцмедіа. «Десять років тому я всерйоз цікавилась політикою, була помічником депутата, але в 2001 році, коли стало зрозуміло, що політтехнологами у Нємцова будуть працювати люди з Кремля, я пішла», - каже вона. Останні парламентські вибори, за її словами, вселяють велику надію, в якій вона та багато її друзів переконалися на мітингу 10 грудня.
Але ейфорія була нетривалою, вважає Олексій. На наступний мітинг він не піде: «Цього варто було очікувати. Об'єднання, судячи з усього, неможливе». «Я навіть хотіла піти, коли почали освистувати Собчак, адже ж вона виявила справжню мужність, коли вийшла на сцену, і казала правильні речі, - каже Іра. - Собчак почала свою промову на мітингу словами: «Я – Ксенія Собчак, і мені є, що втрачати». І це ж правда – спробував би кожен добитися того ж, що й вона».
Можливо, помилкою Собчак було те, що коли вона описувала партію своєї мрії, то сказала, що не хотіла би бачити серед лідерів нової партії того, хто готовий силою захопити Кремль, розмірковує Ірина. А раніше улюбленець опозиції Олексій Навальний у своєму виступі висловив упевненість в тому, що це можливо, але лише допоки його прибічники надають перевагу мирним шляхам впливу.
«Ще не пізно нам всім не поїхати»
«Але ж Навальний і справді бере юрбу своєю рішучістю і подобається саме тим, кому подоюається розмахувати шаблями», - вважає Ірина. У переліку її кумирів – Ганді, Мандела і Гавел: «Я б хотіла побачити того, хто буде готовий, як вони, довго й терпляче працювати, йти шляхом мирного розвитку, а не революції». За її словами, випади нацистів на цьому мітингу були показовими. Поплічники Володимира Тора (активіст Руху проти нелегальної іміграції) зайняли весь правий фланг біля сцени і поводилися доволі агресивно. Тору теж надали можливість виступити, і він заявив, що «російські націоналісти більше за всіх зацікавлені у свободі».
«На мою думку, момент втрачено, все пішло на спад, і тепер розкол буде лише поглиблюватися, а цей майданчик різні сили будуть використовувати в своїх цілях», - пояснює Олексій своє небажання брати участь у нових акціях опозиції. Іра ж готова прийти на мітинг ще раз. Вона каже, що в останні місяці все частіше згадує рядки поета Вишневського: «Ще не пізно нам всім не поїхати». «Я сподіваюся, що їм вистачить сміливості зрозуміти, що найправильніше нині – об'єднатися», - переконана вона.
Автор: Євлалія Самедова
Редактор: Христина Ніколайчук