На літній сесії ПАР’Є розглянуть питання про український голодомор

У понеділок відкрилася літня сесія ПАРЄ, на якій розглядатиметься питання Голодомору. Голодомор навряд чи буде визнано «геноцидом українського народу» на загальноєвропейському рівні, доки цього не зроблять національні парламенти провідних країн Євросоюзу. Такий прогноз у коментарі "Німецькій хвилі" озвучив брюссельський оглядач Жорж Дюра.

Україна просила Парламенську Асамблею підготувати окрему доповідь щодо трагедії, у якій містилося б прохання визнати Голодомор геноцидом. Натомість російська делегація у ПАРЄ виступила проти такого тлумачення доповіді. Вона запропонувала об`єднати документи і вшанувати пам`ять усіх жертв голоду. Позицію Москви підтримала більшість депутатів, отже, ПАРЄ вивчатиме наслідки Голоду 30-х років на теренах усього СРСР, а не лише в Україні. У коментарі «Німецькій хвилі» експерт з європейсько-української тематики Жорж Дюра сказав, що це рішення ПАРЄ є наслідком недостатнього лобіювання Києвом власної позиції. В останні роки Україна значно активізувала дипломатичну і роз’яснювальну роботу, спрямовану на міжнародне визнання Голодомору. Втім, євроінституції, зазначає експерт, не квапляться із рішенням, чекаючи на слово провідних країн ЄС – Німеччини, Франції, Великої Британії, а також Ізраїлю. А кожна з цих держав має власні застереження, коли йдеться про Голодомор. Наприклад, для Великобританії визнання голоду в Україні може створити умови для претензій з боку Ірландії за «Картопляний Голодомор» 1845 року. У цій ситуацій, каже оглядач, у України є два варіанти дій: набагато потужніше лобіювати власну позицію, зокрема, у Європарламенті або ж шукати дипломатичний компроміс із Росією.

Дмитро Каневський