Урожай під загрозою
6 серпня 2013 р.
Зазвичай, щороку, за даними міністерства закордонних справ Польщі, на сезонні підробітки до польських повітів приїздять близько 260 тисяч осіб, 200 тисяч з них – українці. Однак цього року їхня кількість дещо зменшиться, прогнозують у відомстві. Особливо боляче це вже відчули польські господарства. Яблука ще на деревах, вишню та черешню заледве зібрали, а чверть урожаю полуниці залишилася на полях – така ситуація практично у кожному другому польському господарстві, нарікають власники садів та плантацій.
Такої проблеми з українськими працівниками ще не було, повідомляє інформаційне агентство РАР (Роlska Agencja Prasowa) з посиланням на голову Товариства садівників Польщі Мірослава Малішевського. "Досі не було жодних проблем з візами, - каже Малішевський. – Ми хочемо, щоб вони їхали до нас, і вони теж хочуть працювати у Польщі. Бар’єр - у консульській установі", - цитує Малішевського польська агенція.
На заваді інтернет-реєстрація
У Товаристві наголошують, що саме через введення посередника (VFS Global) у процес видачі візи, додалося проблем українським заробітчанам. Аби здати документи до візового центру треба реєструватися через інтренет: "Не кожен дасть собі з цим раду. Створюються штучні черги і додаткові оплати за пришвидшення. Тому є так, що люди хотіли б приїхати, але візи не можуть отримати", - пояснює Малішевський.
Нині візові центри обслуговують 75 відсотків прохачів польської візи, і лише 25 відсотків можуть зареєструватися через систему "е-konsulat" для подачі документів безпосередньо у консульство. Однак самостійно зареєструватися до візового центру у Львові практично не можливо: система видає повідомлення, що вільних дат немає. А от у консульство найближча дата подачі документів (станом на понеділок, 5 серпня) - на 04 жовтня 2013 року.
Тож щодня під польське консульство у Львові приїздять до сотні людей з районів області, які самотужки не можуть впоратися з реєстрацією. "Шукаю, хто допоможе - готова заплатити. Хочуть 300 гривень, трохи за дорого, і ще чекати місяць. А що робити? Робота горить!" - бідкається у розмові з DW Катерина Судкович.
За гроші і проблема зникає
Жінка мешкає на Старосамбірщині і щороку їздить до Польщі на збір помідорів, ягід та яблук з групою односельців, але цього року змушена була залишитися. "Мої сусідки давно там, - розчаровано каже співрозмовниця, - а я шукаю виходи". Оскільки зареєструватися на прийом до візового центру не вдається, каже Судкович, то їй вигідніше заплатити "посередникам" під консульством кількасот гривень. Адже щодня, сидячи вдома, вона втрачає по 20 євро.
"Їдуть з кожної другої хати в селі. За місяць в ягідниках я можу заробити близько 4-5 тисяч гривень, за годину роботи польський господар платив вісім злотих (20гривень) і забезпечував житлом. Так платити обіцяє і зараз", - розповідає подробиці жінка.
Для робочої сили – окрему чергу
Оскільки самі поляки неохоче беруться за важку фізичну працю за вісім злотих на годину і шукають більших заробітків у Європі, у зборі врожаю польським садівникам зазвичай доводиться розраховувати на іноземців. Саме тому ще з 2007 року Польща спростила механізм працевлаштування: можна працювати без спеціального дозволу, маючи лише запрошення польського роботодавця, але не більше шести місяців впродовж року.
Аби цьогоріч врожай не залишився на полях та деревах, для людей, які їдуть до Польщі на сезонні роботи, потрібна окрема черга у консульствах, впевнені у Товаристві садівників Польщі. Відповідну пропозицію садівники навіть направили до польського МЗС, повідомив голова товариства Мирослав Малішевський.
Речник МЗС Польщі Марцін Босацький, коментуючи проблему, заявив польській інформаційній радіоагенції IAR, що у Львові окрема черга для сезонних працівників вже діє більше місяця. Вочевидь, звернень більшає, каже Босацький, з чим у консульстві намагаються дати собі раду. В МЗС вважають, що фірма-посередник навпаки сприяє швидкому отриманню віз, а цьогорічні проблеми з заробітчанами ніяк не пов’язані з впровадженням посередника.
Тож хто винен у тому, що українці не можуть вчасно приїхати до польських господарств, достеменно з'ясувати складно. Тим часом господарі у Польщі і далі змушені спостерігати, як без "українських рук" гине незібраний урожай.