"На Тихановську чинився тиск": очільник МЗС Литви

У Білорусі вже чотири дні поспіль не вщухають протести після президентських виборів, переможцем яких, як заявила ЦВК, став Олександр Лукашенко. Білоруський ОМОН жорстоко б'є протестувальників, стріляє в них гумовими кулями, застосовує світлошумові гранати і розганяє водометами. Основний противник Лукашенка на виборах - Світлана Тихановська - була змушена залишити Білорусь і виїхати до Литви. 14 серпня відбудеться позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС, учасники якого обговорюватимуть ситуацію в Білорусі. Незадовго до цієї події DW поговорила з очільником МЗС Литви Лінасом Лінкявічюсом.

DW: Пане Лінкявічюс, ви першим заявили про те, що Світлана Тихановська залишила Білорусь. Ви знали заздалегідь, що вона приїде в Литву і запропонували їй допомогу?

Лінас Лінкявічюс: Це не було відомо заздалегідь, і насправді ми втратили зв'язок з нею майже на сім годин. Ми не знали, де вона перебуває, що з нею - ніч була дуже напруженою.

А потім ми зрозуміли, що влада запропонувала їй пару варіантів, перший - залишити країну, а другий був, м'яко кажучи, не найбільше для неї хорошим. У неї є національна віза, її діти вже тут, в Литві, і вона вирішила виїхати. Зараз вона в безпеці, разом зі своїми дітьми.

Ви назвали варіант, який запропонувала Тихановскій влада, "не найбільш хорошим". Що ви мали на увазі?

Я думаю, що цей варіант не передбачав свободу. Ви ж бачили її відеозвернення? Вона читає його з папірця. Давайте будемо реалістами. Адже не можна ж просто брати на віру те, що вона говорила, не в цих же умовах. Крім того, треба пам'ятати про те, що вона молода жінка, ніколи не займалася політикою, ніколи не воювала, не усвідомлювала, що її чекає попереду, які виклики, з якими їй доведеться зіштовхнутися. І, безумовно, на неї чинився тиск, і для неї це був дуже складний час.

Ви вже говорили з нею?

Так, я бачився з нею нещодавно. Вона приходить до тями. Вона в хорошому стані, оптимістично налаштована. Я сподіваюся, що прийде час, коли вона сама розповість про те, що сталося, і про свої подальші плани та наміри. Зараз вона зі своїми дітьми, і це вже добре.

Що ви можете зробити, щоб допомогти Світлані Тихановькій та її чоловікові, який досі перебуває у в'язниці?

Ми намагаємося робити все, що в наших силах, не втручаючись при цьому у внутрішні справи сусідньої країни, та водночас нам не байдуже (що там відбувається. - Ред.), і ми намагаємося допомогти тим, кому загрожує небезпека, намагаємося бути активними, консолідувати країни Євросоюзу, зміцнити європейську позицію. Ми спілкуємося з колегами в регіоні, готуємося до засідання міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. Ми справді повинні зробити все можливе, переглянути відносини з цією країною, тому що мають бути якісь політичні наслідки. Ті, хто порушував закон, використовував надмірне та зовсім не потрібне використання сили, повинні відповісти за свої дії. І на засіданні ми будемо це обговорювати.

Чи можна очікувати, що ідея запровадження санкцій проти Білорусі дістане широку підтримку?

Питання про санкції - це тонка матерія. З цього приводу є різні погляди, і зазвичай, щоб прийняти рішення, потрібен час. Я не знаю думок своїх колег. Але я дуже сподіваюся, що розглядатимуться всі варіанти, включно із санкціями, тому що вкотре робити заяву про глибоке занепокоєння - це несерйозно.

Ви вважаєте, Лукашенка справді тривожить можливість запровадження європейських санкцій?

Я цього не знаю. Я можу тільки сподіватися, що він не може постійно залишатися в цьому світі ілюзій та бути впевненим, що в нього є мандат на ті дії, котрі відбуваються вже три ночі після виборів. Це насильство на вулицях треба припинити. Лукашенко повинен поважати волю та думку всього народу, принаймні він повинен почати розмову з людьми, якщо він не бачить можливості для політичного діалогу. Це було би можливістю виходу з глухого кута.

Чи є щось, що ви можете зробити, щоби вплинути на ситуацію в Білорусі та підтримати опозицію?

Для того, щоб якось вплинути, треба визначитися з чіткою позицією та ясно заявити, що такі дії є неприйнятними та матимуть наслідки. Простої риторики недостатньо, це вже не раз було доведено під час попередніх криз. Ми повинні поставитися до цього серйозно та приділити цьому увагу - попри виклики в інших регіонах світу. Адже це те, що відбувається в Європі, на нашому континенті. І ми не можемо залишатися байдужими.