Навчатися там, де не доводиться нудьгувати

«Я родом із села і хотіла вчитися там, де щось відбувається». Тому Юлія вирішила вступити до Боннського університету. Подібні міркування можна почути від багатьох молодих людей у Німеччині, які вибирають для себе місце для навчання. Головне – не дуже далеко від дому і щоб було чим зайнятися. До східних федеральних земель західні німці й через двадцять років після падіння Берлінської стіни їхати не поспішають.

Краще переповнені аудиторії, ніж нудьга

Студент теології Марко: «А що мені дасть чудовий університет, якщо упродовж чотирьох або п'яти років мені там доведеться нудьгувати». Марко висловив те, що підтвердило щойно оприлюднене дослідження німецького Центру розвитку вищих навчальних закладів: у той час, як західнонімецькі університети можуть луснути від напливу студентів, у східній частині Німеччини чимало місць залишаються незайнятими.

І це при тому, що в 90-х роках і на початку нового тисячоліття східнонімецькі альма-матер ретельно відремонтували й модернізували. За рівнем викладання і якістю освіти й науки вони також більше нічим не відрізняються від університетів у старих федеральних землях. І все ж таки 60 відсотків західнонімецьких студентів відхиляють можливість навчання на сході країни. Серед причин називаються не самі університети, а оточення.

Стереотипи, стереотипи, стереотипи…

Перший стереотип: чимало хто думає, що картину східнонімецьких міст переважно визначають неонацисти, хулігани або порожні будинки. Самір, який походить з емігрантської родини, вивчає право. Він намагається розвіяти такий стереотип: «Не можу собі уявити, що в більших містах, як Берлін або Дрезден матиму більші проблеми з правими радикалами, ніж на Заході. Як на мене, то мені більше дошкуляє нудьга в маленькому місті».

Другий стереотип: за стилем життя східнонімецькі міста не можуть конкурувати із західнонімецькими; мовляв, Росток – це не Гамбург, Магдебург – не Кельн, а Лейпциг – не Мюнхен. Той, хто хоче святкувати, залишається на Заході й не їде до Єни. Але ж і західнонімецькі невеликі міста теж навряд чи можуть похвалитися атмосферою мегаполісів. Той, хто побував у таких університетських центрах, як Вехта або Гісен, знає, що там вдосталь можна насолоджуватися природою, але водночас міста вирізняються своїм уже надмірним спокоєм.

Так може все ж таки до східної Німеччини?

Однак наявність розваг – не єдиний критерій, який береться до уваги при виборі місця навчання. «Я тішуся, що вчуся в Бонні, оскільки мені не доводиться щоразу, коли на вихідні їду додому, здійснювати кругосвітню подорож, - говорить Юлія. – Мої батьки живуть у Борнгаймі під Бонном, тому, вибираючи університет, я не хотіла занадто далеко їхати від родини й друзів».

За словами експертів, найважливішим критерієм при виборі університету, німецькі студенти називають відстань між домівкою й альма-матер. Для іноземців, які вже вирішили здобути освіту в Німеччині, такі міркування не відіграють жодної ролі, то чому б не поїхати на навчання до одного із ВНЗ у східній Німеччині? Величезна перевага – там не треба платити за навчання, а ціни на житло тримаються на розумному рівні.

Автор: Беньямін Бельц / Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе