Навігаційна система Galileo - сподівання на економічне диво
28 грудня 2005 р.
Американська навігаційна система GPS спочатку використовувалася виключно військовими. Німецький економіст Ян Люблінскі пояснив:
„У 90-х роках за допомогою GPS можна було визначати позицію з точністю лише до кількох сотень метрів. Але це залежало не від системи, а від того, що користування нею в повному обсязі було дозволено тільки військовим. Лише 2000-го року Білл Клінтон, який тоді перебував на посаді президента США, погодився зробити її доступною й для цивільного населення. Тоді він говорив про „подарунок людству”. Хоча варто зауважити, що американська промисловість тоді заробила чималі гроші за рахунок поширення цієї системи.”
Але залежність від американських військових, яким належить система GPS, залишилася. На початку війни в Іраку, наприклад, Пентагон просто тимчасово заблокував використання цієї системи для цивільних користувачів. Щоб позбутися такої залежності, у Європейському союзі й виникла ідея створити власну навігаційну систему. Щоправда, домовленостям про початок реалізації проекту передували досить складні та тривалі переговори. Кожна із сторін домагалася для себе таких умов, щоб платити в загальну касу якомога менше, але водночас мати якомога більший зиск. Лише на початку грудня новий федеральний міністр транспорту Німеччини Вольфґанґ Тіфензее зміг заявити:
„Було дуже складно поєднати позиції всіх партнерів. Гадаю, що скаржитися більше не доводиться. Хоча спочатку навіть лунали думки, що весь цей проект взагалі ще можуть закрити.”
Європейські партнери все ж таки знайшли можливості для порозуміння. Тим більше, що йдеться про величезну кількість нових робочих місць. Німеччина говорить про 100 тисяч, Європейська комісія – навіть про 150 тисяч робочих місць. До речі, німецька частка в цьому проекті сягає 25 відсотків – тобто, більше одного мільярда євро. Але, як кажуть, шкірка вартує вичинки. За твердженнями Єврокомісії, створення європейської навігаційної системи швидко окупиться, адже вона працюватиме не лише точніше, а й надійніше, ніж GPS. Андреас Баум з Фізизико-технічного відомства у Брауншвайзі сказав:
„Galileo працюватиме за допомогою 30 супутників. Система має розпочати свою роботу 2010-2012 року. За своїми технічними показниками на сьогодні вона навіть випереджає GPS.”
Нині за допомогою системи GPS можна визначити своє місцезнаходження з точністю до кількох метрів. Точність системи Galileo сягатиме кількох десятків сантиметрів. Водії отримуватимуть докладну інформацію про затори на дорогах та небезпеку виникнення аварії. При невеликій швидкості машини система Galileo дозволятиме навіть користуватися певними функціями авто-пілоту. Пасажири громадського транспорту матимуть можливість з точністю до секунди дізнатися про затримку автобуса чи потягу. Якщо з кимось трапиться нещасний випадок, рятівники зможуть швидко визначити місцезнаходження людини, мобільний телефон якої налаштований на систему Galileo. За допомогою такого телефону кожний легко знайде шлях до найближчого ресторану чи магазину. А країни, де дозволено використовувати так звані електронні кайдани, матимуть змогу безперервно стежити за засудженими. Але поки все це стане реальністю, слід провести ще низку випробувань. Початок розбудови ж самої системи Galileo заплановано на 2008-й рік. Андреас Баум:
„До цього часу на орбіту має бути виведено чотири супутники, а на Землі створена відповідна інфраструктура. Тоді й планується провести перші випробування вже самої навігаційної системи.”
Система Galileo працюватиме подібно до GPS. Для визначення місця перебування навігаційний прилад повинен приймати сигнали щонайменше чотирьох супутників. Кожний супутник матиме на борту також атомний годинник, який дозволятиме встановити точний час відправлення сигналу. До речі, клієнти, які користуватимуться системою Galileo, матимуть доступ також і до сигналів конкурента GPS. Андреас Баум продовжив:
„Тобто, буде розроблено приймач, який зможе визначати позицію за допомогою двох супутників системи Галілео та двох супутників системи GPS. Це значна перевага, особливо там, де наземні об”єкти частково перекривають той чи інший супутниковий сигнал.”
Таким чином користувачі - авіалінії або рятівні загони, чия дільність залежить від визначення місця перебування, - у разі проблем з однією з навігаційних систем відразу зможуть переключитися на іншу.
Системою Galileo опікатимуться відразу кілька приватних консорціумів, до складу яких входять також європейський аерокосмічний концерн EADS та компанія T-Systems. Остаточну угоду з комерційними операторами планується підписати в січні. Після цього подальша реалізація проекту залежатиме лише від того, наскільки надійно працюватиме перший пробний супутник, який запустили цього року.
Володимир Медяний