Навіщо Росії військові бази за кордоном?

Росія скоротила більшість видаткових статтей бюджету на наступний рік, але військові не чіпала. Навпаки - вони трохи зростуть й становитимуть 50 мільярдів доларів США.

На ці гроші РФ активно розширює свою військову присутність - як усередині країни, так і далеко за її межами шляхом розгортання нових частин. Яскравий тому приклад - Сирія, у зв'язку з початком у державі військової операції росіян. За попередніми даними, на авіабазу Хмеймім у цій близькосхідній країні вже перекинуті близько 1600 солдатів та офіцерів російської армії.

"Близький закордон"

Що стосується інших географічних напрямків, тут Кремль намагається переконати президента Білорусі в необхідності появи російської авіабази на території його країни. Але поки що остаточної позитивної відповіді від Мінська отримати не вдалося. Білорусь належить до держав так званого "близького закордону", де, якщо перебігти очима по мапі, сконцентровані військові об'єкти Росії за кордоном.

Російська традиція військових баз відрізняється від європейської та американської. Росія ніколи не мала великої кількості армійських об'єктів по всьому світу, як США", - так прокоментував конфігурацію російських військових баз, російський військовий публіцист Владислав Шуригін. За його словами, після розпаду СРСР Росія, фактично, почала все спочатку. Першою справжньою військовою базою РФ стали об'єкти в Таджикистані, сформовані на основі 201-ї мотострілецької дивізії. Поштовхом до створення, як вважає експерт, стала війна в Грузії 2008 року. "Після цього у регіоні з'явилися дві повноцінні бази (у самопроголошених республіках Абхазія та Південна Осетія - Ред.), розраховані на великий контингент військ і здатні самостійно оперувати в регіоні".

Інший військовий публіцист Олександр Гольц також проаналізував кількість та розташування російських військових баз. За його словами, військова присутність збройних сил РФ у деяких регіонах цілком відповідає її оборонним інтересам. Обидва експерти вважають, що це комплекс військових об'єктів у Киргизстані, до складу якого входить авіабаза в Канті, та армійська база у Вірменії. "База у вірменському Гюмрі - надзвичайно важливий елемент безпеки: Південний Кавказ залишається вибухонебезпечним. Росія повинна зберігати можливість швидкого розгортання сил. Що стосується центральноазіатського регіону, тозвідти походить головна загроза безпеці Росії сьогодні", - висловив свою думку Олександр Гольц.

Водночас, на його думку, частина військових об'єктів має лише демонстраційну функцію: "Наприклад, Білорусь: станція зі спостереження у Барановичах - важливий елемент системи раннього попередження ракетних нападів. А ось розмови про базу ВПС у Білорусі - очевидне бажання продемонструвати готовність протистояти Заходу, що з'явилася внаслідок дій Росії щодо України". На відміну від Шуригіна, Гольц критично оцінює присутність російських військ у Придністров'ї, Абхазії та Південній Осетії, вважаючи їх "імперським атавізмом".

"Далекий закордон"

Російська військова присутність за межами пострадянського простору, у "далекому закордоні", обмежується наразі Сирією та В'єтнамом, де торік почалося обслуговування військових кораблів та літаків-заправників. Але експерти вважають, що в Сирії російські військові, ймовірно, захочуть лишитися й після закінчення повітряних бомбардувань. "Нагадаю, що начальник генерального штабу пан Герасимов нещодавно завив про наміри створити повноцінну військову базу в Сирії у довгостроковій перспективі", - зазначив Олександр Гольц.

Разом з тим міністерство оборони РФ раніше повідомляло, що перебуває за крок до укладання угод про розширення військової присутності у низці країн. Були названі такі держави, як Нікарагуа, Венесуела, Сейшельські острови та Куба.

Повідомлення про "нові військові бази Росії" експерт Владислав Шуригін радить не переоцінювати, а також не змішувати поняття "база" і "військова присутність". "Коли міністерство озвучило свої плани, йшлося про розширення військової присутності. Так, Росія прагне знайти шляхи отримання аеродрому в Латинській Америці". Втім, сам експерт не бачить у цьому сенсу, адже Росія "немає там особливих інтересів".

Скептично налаштований і Гольц: "Вони казали, що бази в Латинській Америці потрібні для забезпечення польотів нашої стратегічної авіації. Це - суто демонстрація, жодного військового сенсу. Без авіаційного прикриття під час конфлікту бомбардувальники одразу зіб’ють".

Однак експерти вважають можливим повернення російських військових на Кубу: "Нам немає потреби повертатися до колишнього формату". Мається на увазі розвідувальний центр у Лурдесі, який припинив свою роботу 2001 року. "Ходили й ходять чутки щодо повернення на Кубу. Це реально, але згадування про Сінгапур виглядаю екзотикою, і я не знаю, чи зможе Росія утримувати базу там з фінансових міркувань. Тим більше, що є пункт матеріально-технічного забезпечення у Камрані (В’єтнам)", - зауважив Олександр Гольц.