Воєнний чи надзвичайний стан?
27 січня 2015 р.Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні уряду в понеділок 26 січня заявив про введення режиму надзвичайної ситуації в Донецькій і Луганській областях. У переліку багато завдань: і створення державної надзвичайної комісії, і регіональних центрів по надзвичайній ситуації, і інформування громадян, що робити в разі надзвичайний ситуації. А також заклик до місцевих органів влади – заради безпеки громадян працювати 24 години на добу і сім днів на тиждень. Пояснення саме Арсенія Яценюка, з якою метою він оголосив новий режим, і що це принципово міняє в зоні бойових дій, було доволі розпливчатим. Це дало привід для різночитань. Першими на це відреагували соціальні мережі. Користувачі з подивом запитують: "у нас, взагалі, в країні пожежа, епідемія, повінь чи війна. Якщо повінь, то запроваджується надзвичайний стан. А якщо війна, то військовий стан".
"Прошу не плутати"
Сам голова Кабміну роз’яснює - режим надзвичайної ситуації вводиться на території Донецької і Луганської областей. У регіоні рівень готовності підвищений до "повної". "Прошу не плутати це з надзвичайним станом і військовим станом, які вводяться рішенням парламенту. Мета урядових рішень - повна координація всіх органів влади для безпеки громадян і цивільного захисту населення", - написав Яценюк на своїй сторінці у Фейсбуці.
Утім, у дієвості цього рішення мало упевненості серед експертів."З точки зору повноважень Кабміну – це режим надзвичайної ситуації, який вводиться на випадок поширення воєнних дій чи диверсійної діяльності терористів", - зазначив в коментарі DW воєнний експерт центру Разумкова Олексій Мельник. Скоріше за все, на думку експерта, йдеться про мобілізацію роботи усіх державних органів на випадок надзвичайної ситуації техногенного характеру, зокрема, в разі припинення водопостачання чи електроенергії, вважає експерт. Хоча це рішення і з запізненням, утім воно, скоріше, позитивне в умовах загрози терористичних актів по всій території України. "Однак, сказати, що його механізм повністю зрозумілий – напевно, ні", - зазначає експерт.
Безпорадність влади?
Жорсткій критиці рішення уряду піддав в коментарі DW громадський активіст з Луганщини, керівник ГО "Права справа" Дмитро Снєгирьов. Звичайно, каже активіст, після подій в Маріуполі, владі потрібно було якось продемонструвати, що вона реагує на активізацію бойових дій та смерті серед мирного населення. Бо якщо немає відповіді зовнішньому ворогу, то треба хоча б імітивути якусь активність, як то заявами про введення надзвичайного стану, зазначає Снєгирьов.
Він вказує, що наразі від терористичної загрози потерпає Харківська, Одеська, Запорізька області, тобто всі прикордонні області з Росією. Тоді питання, чому саме надзвичайна ситуація вводиться в двох областях, які влада майже не контролює."Бо якщо брати до уваги, що влада контролює якісь райони в Донбасі, то наразі інтенсивність обстрілів та активізація бойових дій свідчить не те що про надзвичайну ситуацію, а про те, що йде війна". Тобто влада і досі не може визначитися, що ж на сході країни відбувається - чи війна, чи АТО. "То ж заяви про надзвичайну ситуацію, скоріше, це безпорадність влади, яка не готова відповідати на зовнішню агресію", - вважає луганський активіст.
Відновлення руйнувань та захист населення
Спробував надати пояснення новому режиму і губернатор Донецької області генерал Олександр Кіхтенко. Відповідаючи на запитання журналістів, він пояснив, що цей режим надає більш широкі повноваження органам місцевої влади. А головне – дозволяє залучати кошти держрезерву та інші можливості країни, в тому числі фінансові для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Йдеться про Донецьку та Луганську область. Але, зрозуміло, що на території, які є не контрольовані, ніякий режим не може бути зараз введений, пояснив DW керівник прес-служби Донецької обласної держадміністрації, яка знаходиться на контрольованій території в Краматорську Ілля Суздалєв. Він також звернув увагу, що новий режим жодним чином не зачіпає права і свободи громадян. Утім, чи було таке рішення уряду якось пов’язано з останніми подіями в Маріуполі і загрозою наступу бойовиків, в ОДА не коментують. За словами Суздалєва, зараз в самому Маріуполі стало помітно більше патрулів міліції і військових. Жителі допомагають один одному наводити лад в мікрорайоні, де сталася трагедія. Дуже багато допомоги від волонтерських організацій.
Жодної паніки в місті немає, життя в місті триває в звичному руслі, зазначає Суздалєв. Щоправда, з Маріуполя вже почався відтік мешканців."Трагічні події дали зрозуміти, що краще покладатися не на заяви уряду про захист населення і міфічну цивільну оборону, а на себе", - зазначив у розмові з DW один з тих мешканців, які планують виїхати з міста. До речі, за даними Голови державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, понад 40 відсотків об’єктів громадського захисту населення не готові до використання.