Найкращий банк – трилітровий?

Цього разу думки учасників нашої щомісячної вікторини знову розділилися, але не порівну. У березні запитання вікторини лунає так: Світова економічна криза болюче вдарила по фінансовому сектору. Чи довіряєте ви банкам?

Переважна більшість дописувачів відповіли на наше запитання негативно, як

наш постійний слухач Віктор Галицький з Кам’янця-Подільського:

Після всіх махінацій з курсом валют, підвищення відсотків і т.п. як можна довіряти банкам в Україні? Минулого року вони (банки) за руки затягували людей брати кредити і що? Комерційно державний лохотрон! Я та й усі мої знайомі банкам не вірять! І якщо з’явиться зайва копійка, то однозначно вона зберігатиметься в банку, точніше в банці, трилітровій. І начхати на їх усілякі запевнення в надійності. Як казав російський театральний діяч «НЄ ВЄРЮ!»

Найкращий банк – трилітровий! Лише йому зараз можна довіряти, а довіру до банків відбив Ощадбанк, який досі не може розрахуватися з вкладниками. А тепер історія повторюється, тільки лише з більшою кількістю банків. Як їм після цього вірити? Краще витратити ці гроші на дітей та покупки. Ольга Бодня, Київ

Європейським – так, українським – ні! Банкіри України зовсім оскаженіли. Деруть з наших грошей великі відсотки, а також багатіють на продажу валюти. І борони Боже зберігати, а потім у муках отримувати свої заощадження у банках України – обдурять та замордують. Напевне, там, де в людей совість, у банкірів лише порожнє місце. Октябрина Білова, Феодосія

Особисто я не довіряю банкам, але іншого виходу не бачу, як тримати свої заощадження саме в фінансових установах, а не у скляних банках:) Володимир Литвиненко, Кременчук

Банки ізжили себе, оскільки відсотки, які платять клієнти, сприяють зростанню цін та зростанню так званого ВВП. А для чого зростання – щоб людина стала більше їсти, або щоб їй була потрібна більше, ніж одна копійка… Свого часу я читав фантастику (забув автора) і там був світ одноразових речей. Тим, хто мав звичайні речі, загрожував тюремний строк. І ось тепер не у фантастичному, а у нашому з вами світі відбувається теж саме. Навіть житло й те через п’ять років «морально» і «фізично» застаріває. І що далі – черговий крах, всі ми будемо дружньо надувати пузир «економіки», який лопне на радість одних (вони на цій кризі заробляють) і на черговий жах інших… Усі кричать, що втратили гроші. Дайте відповідь, будь-ласка, може ви знаєте, хто їх знайшов. Віталій

Однозначно: НІ. Для цього є достатньо аргументів. По-перше, банки дбають про свої прибутки, а клієнтів банка вони сприймають як джерело поповнення своїх статків. Вони готові пообіцяти вкладникам золоті гори, лише приходь і залишай у них свої заощадження. Але в разі кризової ситуації, яка склалась на сьогоднішній день, вкладник своїх зароблених грошей, які він довірив банківській установі, може чекати дуже довго. Це в кращому випадку він їх може колись одержати. Але часто трапляється, що він може поставити на своїх грошах великий хрест. Тоді почнуться судові тяганини, які вимагають витрат часу, нервів і знову таки грошей. То чи не краще жити без цих стресів і розпоряджатися своїми грошима на власний розсуд? Я зробила для себе наступний висновок. Те, що ти маєш у власній кишені, то є твоє, а те, що ти віддав комусь на зберігання, то це вже наполовину належить не тобі. Тому краще тримати свої гроші у себе, ніж довіряти їх будь-кому. Марія Тімчук, Чернівці

Я не довіряю банкам України в силу декількох причин. Банки в першу чергу захищають інтереси своїх власників та інвесторів, а клієнтів – тільки в тому випадку, коли їхні інтереси збігаються з інтересами власників. Влада України демонструє повну бездіяльність в сфері захисту вкладників банків (бо вони самі є власниками та співвласниками цих банків). Непрозора та незрозуміла політика НБУ, дії якого неможливо передбачити чи спрогнозувати, посилює недовіру до всієї банківської системи загалом. Вадим Гопак

Усе дуже просто. Вважаю, що в умовах економічної кризи довіряти банкам не слід. Це невигідно і ненадійно. Знаю про це зi свого досвіду. Наприклад, не можу достроково отримати депозити. Невпевнений, що взагалі зможу отримати валютні депозити саме у валюті. Звичайно, у юридичних осіб немає альтернативи. Але приватні особи, на мою думку, зараз повинні просто купувати надійну валюту (євро, долар) і тримати її не у банку, а у банці. Володимир Борзіков, Крим

Особисто для мене з кінця 2008 року всі банки втратили довіру повністю. Кошти з депозитних рахунків обов’язково будуть зняті. Банки винні самі в даній ситуації. Ними було здійснено ряд кроків на цьому шляху. Крок перший. Видача кредитів фізичним та юридичним особам без детального аналізу платоспроможності кредитора. Крок другий. Жадібність банків. З метою отримати надприбутки саме вони затіяли гру із зміною курсу гривні по відношенню до валют. Банки чудово розуміли наслідки таких дій. А вони наступні: посилення фіскального тиску на кредиторів, пограбування власників депозитів. Щодо відновлення довіри до банківської системи в цілому. Дане питання мною буде розглядатися після наступних дій банків. Банки повинні поділитися отриманими надприбутками із власниками депозитних вкладів. Як правило, згідно з умовами депозитного договору передбачається можливість зміни процентної ставки по депозиту. Якщо таких умов і не зазначено, то банк повинен сам запропонувати збільшення ставки по даному діючому договору для захисту моїх інтересів і свого іміджу. Після того, як я побачу, що по завершенню строку депозиту я не буду в збитках, а вийду із прибутком, питання про відновлення довіри до банку вирішиться. Ось тоді, можливо, я і повторно відкрию депозит в цьому банку. Юрій

Довіра ще не вмерла

Значно менше надійшло листів від тих, хто як Шкроботько П.Ю з Запоріжжя поки не втратив довіри до кредитних інститутів:

Попри кризову ситуацію певна довіра до банків все ж присутня!

Залежить, де ви живете. Якщо ви живете в Україні, банкам можна вірити на сімдесят відсотків… Якщо ви живете в будь-якій європейській державі, тоді залежить від місцевих обставин. На загал можна вірити в банківську честь. Дмитро, США

Попри світову фінансову кризу, якою лякають вже й нас, українців, я зберігаю гроші в банку. Незважаючи на непоодинокі випадки банкрутства банків в Україні, — я теж втратила гроші, коли знецінилися заощадження в Ощадбанку СРСР, — все одно несу гроші в банк. Мабуть, тому, що не бачу альтернативи. На мою думку, якщо володієш хоча б невеликим капіталом, треба класти його на депозит, щоб гроші приносили бодай якісь дивіденди. Накопичувати побутові товари, одяг, дорогоцінні метали — марнотратство: усе не зносиш, усього не використаєш. Утім, я не кладу на депозит велику суму, хоча впевнена у надійності свого банку, — просто отримання якомога більших коштів для мене не є самоціллю. Інвестуючи гроші, прислухаюся до порад фінансових консультантів: вони радять більше класти на гривневий депозит, менше — в іноземній валюті. Людмила Гордієнко, Канів

Так, довіряю. Треба ж іноді й іншим довіряти. Довіряю, бо мені це вигідно. І в мене жодних проблем з моїм банком не було, чого і Вам бажаю! Світлана

Імена переможців березневої вікторини ми назвемо в травні. Це необхідно для того, щоб участь у розіграші могли взяти також листи із запізненням. Отже, підіб’ємо підсумки вікторини за січень.

ПЕРЕМОЖЦІ ВІКТОРИНИ СІЧНЯ

У січні ми запитували, як економічна криза вплинула на ваше життя? Листів надійшло стільки, що ми зробимо ще одну передачу з цитатами.

Імена переможців, яких ми визначили за принципом «сліпої кулі»: головний приз – iPod – виграв Андрій Василишин з Закарпатської області. Власниками парасольок із символікою «Німецької хвилі» стали Віталій Губерман з Ялти та Ігор Пирогов з Дніпропетровська. Сумки отримають Орест Бойчук з Івано-Франківської області та Олексій Майстренко з Одеси.

Ще п’ятеро учасників вікторини отримають заохочувальні призи: Світлана Чернецька з Київської області, Павленко З.І. з Донецька, Віталій Пушкар з Рівного, Людмила Лавущенко з Чернігівської області та Дмитро Устиновський з Києва.

Рубрику «Поштова скринька» підготували Олена Дожина і Роман Гончаренко. Наша наступна зустріч – 24 квітня.