НАТО загострює спис через агресію Росії

Росія сьогодні - головний виклик у сфері безпеки для НАТО. Про це свідчать як обережні заяви керівників оборонних відомств країн-членів, так і генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга, які у четвер, 5 лютого, зустрілись у Брюсселі. "Це відповідь на поведінку Росії", - не втомлювався повторювати генсек НАТО, коментуючи схвалені міністрами протягом дня рішення.

Серед них найважливіші: створення загону надшвидкого реагування "Гострий спис", посилення наявних сил швидкого реагування з 13 до 30 тисяч вояків, а також розгортання шести баз у Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Румунії. "Вони полегшать швидке розгортання. Підтримають планування колективного захисту та допоможуть в координації тренувань та навчань", - заявив Столтенберг.

Загін надшвидкого реагування - "Гострий спис" - складатиметься приблизно з 5 тисяч осіб, або однієї батареї сухопутних військ, здатної розгорнутись у випадку необхідності за 48 годин. Цю бригаду підтримуватимуть ще дві, а також морські та повітряні сили. Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія та Великобританія вже заявили про свою готовність в наступні роки бути лідируючими націями у цьому загоні на ротаційній основі. Загальна ж кількість військових в силах швидкого реагування досягне 30 тисяч, а повне їхнє розгортання буде можливим протягом тижня.

Без формальностей: Україна в центрі уваги

Засідання комісії "Україна-НАТО" цього разу вирішили не проводити як через складну ситуацію на Донбасі, так і тому, що лише тиждень тому, після обстрілу Маріуполя, таке засідання вже відбулося, хоча й на рівні послів. Тим не менш, українське питання турбувало усіх: майже половина запитань на підсумковій прес-конференції стосувались саме того, що робити з Росією і як допомогти Києву.

Як розповів Столтенберг, він все ще сподівається на мирне вирішення конфлікту, і у зв'язку з цим поклав особливі надії на активізацію дипломатичних зусиль, у тому числі спільну поїздку канцлерки Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда до Києва та Москви.

Окреме питання - постачання Україні зброї. Міністр оборони Литви Юозас Олекас підтвердив, що його країна передала Києву "елементи військової зброї", хоча й не уточнив, про що саме йдеться. У свою чергу, чинний міністр оборони США Чак Хейгел, для якого нинішнє міністерське засідання стало останнім, не став занадто вдаватись у деталі та прогнозувати, чи готовий Вашингтон надати Києву зброю. А генеральний секретар НАТО вкотре наголосив: у Альянсу зброї немає, тож і говорити про її постачання - марно.

Росію закликали вивести війська з Грузії

У четвер також відбулась зустріч міністрів НАТО з грузинським колегою в рамках засідання комісії "Грузія - НАТО". Як наголосив генсек Альянсу, відносини між НАТО та Тбілісі залишаються "міцними та продовжують поглиблюватись". "НАТО відданий допомозі Грузії у тому, щоб зробити її оборону більш сучасною, і уможливити таким чином наближення її до членства в НАТО", - сказав Столтенберг.

Російська загроза згадувалась і в грузинському контексті. "Грузія відіграє активну і дуже конструктивну роль у Женевських переговорах щодо конфлікту на її територіях. Але, на жаль, цього не робить Росія. Зовсім навпаки. Ми засуджуємо кроки Росії в Грузії", - сказав по завершенню засідання Столтенберг. Він нагадав про нещодавнє підписання угоди між Москвою та Абхазією, і заявив зі стурбованістю про наміри підписати схожий документ з Південною Осетією. Після кількох останніх років відносної тиші щодо цих регіонів, нинішні заяви пролунали досить голосно. "Ми знову закликаємо Росію відкликати визнання нею цих двох регіонів як незалежних країн і вивести свої війська з Грузії", - сказав генсек НАТО.

Міністри оборони вирішили створити спільний тренінговий центр в грузинській столиці, який займатиметься підготовкою військових як з самої Грузії, так і з країн НАТО, а також організацією спільних навчань.