Національні проекти для іноземних інвесторів – привабити німців нелегко

"Ukraine is doing well! – В Україні все чудово!" – переконував напередодні зо два десятки гостей у Франкфуртській торгівельно-промисловій палаті Сергій Євтушенко. У рамках світового роуд-шоу радник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України разом зі своїми колегами у четвер (3 листопада 2011 року) презентував німецьким підприємцям можливості інвестування в конкретні національні та регіональні проекти.

Так, після вже звичного переліку аргументів на користь інвестицій в Україні, як то стратегічно вигідне розташування країни, її розміри та дешева і освічена робоча сила, учасників заходу поінформували про деякі національні проекти. Вони передбачають, зокрема, будівництво на чорноморському узбережжі України терміналу з прийому зрідженого газу ("LNG-Термінал"), будівництво вітрових та сонячних електростанцій ("Енергія природи"), а також будівництво сучасних комплексів з переробки твердих побутових відходів ("Чисте місто"). Крім того, був представлений інвестиційний потенціал Криму та Харківщини.

Аби розкрити український потенціал, варто запастися терпінням

Щоправда, за словами багатьох учасників презентації, не всі доводи Держінвестпроекту варто приймати за чисту монету. Томас Зюсенбах (Thomas Süßenbach) з 2009 року очолює українське представництво WKN Windkraft Nord AG, що має на меті збудувати низку вітрових електростанцій на Одещині та в Криму.  За два роки підприємець встиг отримати власне враження про бізнес в Україні: "Якщо бути відвертим і лаконічним, то український ринок, хоч і має певний позитивний потенціал, є для нас значним ризиком. По-перше, як і в інших країнах, тут дуже складно отримати технічний доступ до загальної електромережі, причому передусім через адміністративні перепони. По-друге, немає жодних гарантій, що українські електромережі в цілому будуть розвиватися у майбутньому".

За словами Зюсенбаха, процеси отримання дозволів та ліцензій є заплутаними і непрозорими, а через відповідні зміни в законодавстві проекти WKN Windkraft Nord AG в Україні довгий час перебували в стані стагнації. "Що ж стосується оренди чи купівлі земельних ділянок для побудови та обслуговування вітрових електростанцій, то вирішення цих питань може забезпечити роботою цілу адвокатську контору", - зазначає Томас Зюсенбах. Тим, хто таки наважиться інвестувати гроші в Україні, він радить запастися терпінням. На відміну від Німеччини, де ринок вітроенергетики вже ретельно вивчений і відповідає чітко окресленим приписам, в Україні до повної реалізації проекту з побудови вітрової електростанції можуть минути п’ять-сім років, вважає представник німецької компанії, принаймні за умови "чесної гри" – без хабарів.

Проблеми є, законів немає

Вирішити адміністративні проблеми іноземних інвесторів в Україні представники Держінвестпроекту обіцяють, зокрема, за допомогою так званого "єдиного інвестиційного вікна" ("One-stop-shop"), яке передбачає супроводження інвесторів та надання їм допомоги у взаємодії з органами державної та місцевої влади. "Звичайно, до нас звертаються інвестори, у яких є скарги на інвестиційний клімат в Україні, скарги, на якісь конкретні органи державної влади", - зізнається Сергій Євтушенко. За його словами, саме такі скарги і узагальнення досвіду іноземних інвесторів допомагають узагальнити проблеми, зрозуміти причини їхнього виникнення та зрештою внести відповідні пропозиції їхнього вирішення до законодавчих органів.

Зі скаргою приїхав на презентацію у Франкфурті і Томас Пікард (Thomas Picard), голова всесвітньовідомого німецького сімейного підприємства Picard Lederwaren. У квітні цього року підприємство Пікарда відкрило в Мукачеві фабрику з пошиття сумок, створивши 70 робочих місць. Зважаючи на високу якість виробів та готовність українців працювати, до кінця наступного року кількість працівників на фабриці планують збільшити до двохсот.

Утім, не обходиться і без прикрих моментів, нарікає Пікард: "Усе обладнання, яке ми надіслали на українську фабрику, було обкладене 20-відсотковим ПДВ, оскільки йдеться про виробництво товарів виключно на експорт, тобто - фактично нам довелося інвестувати на 20 відсотків більше". Про такі проблеми, на думку німецького підприємця, на заходах подібних роуд-шоу Держінвестпроекту у Франкфурті чомусь "забувають" поінформувати.

"Починати треба з малого"

Керівник консалтингового агентства IBB-World Фатіх Ґозчю (Fatih Goezcue) також був дещо розчарований презентацією Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України: "Вони розповідали цікаві речі, але у мене склалося враження, що ці люди не є фахівцями, коли йдеться про проектування. Схоже, вони шукають фінансистів, а не інвесторів". Найбільше Ґозчю зацікавив проект "Чисте місто", у рамках якого українська сторона планує побудувати 10 пілотних заводів з переробки твердого побутового сміття у Києві, Львові, Сумах, Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові та Луганську. Утім, Фатіх Ґозчю відлякують заклики Держінвестпроекту про необхідність інвестувати сотні мільйонів доларів: "Треба починати з невеличких проектів, не в Києві чи у Львові, - вважає Ґозчю, - Я б радше хотів працювати з меріями невеличких міст. Маленькі проекти можна швидше реалізувати, вони вимагають менше коштів. Якщо результати будуть позитивні, чому б не продовжувати далі". 

Тим часом Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України продовжує своє роуд-шоу 16 фінансовими центрами світу. Після Лондона, Відня, Франкфурта-на-Майні і Мадрида на черзі – метрополії США, Близького Сходу і Азії. Низька відвідуваність презентації у німецькому Франкфурті, переконаний Сергій Євтушенко, не є свідченням незацікавленості німецьких інвесторів: "Я розумію, що у Німеччини зараз інші проблеми, але я думаю, що поставлених цілей ми все одно досягнемо. Адже ми вже маємо інтерес від кількох німецьких компаній в наших проектах".

Автор: Тетяна Бондаренко
Редактор: Володимир Медяний