Перебої з російським газом

Короткочасна й незначна енергетична криза співпраці Росії та Європейського Союзу не залишилась без наслідків. Від неї постраждала репутація російського державного концерну «Газпром», вважають аналітики. Тимчасове зниження в кінці січня - на початку лютого поставок російського газу до дев'яти країн ЄС і Туреччини,  а також суперечлива інформаційна політика Москви, яка спочатку відхиляла скорочення обсягів прокачування, знову примусили Євросоюз і частково Німеччину замислитися над питанням про надійність Росії як постачальника енергоресурсів.

«Зима справді виявилась холодною. Але якщо в такій ситуації, яка для Росії не зовсім нова, газу раптом надходить на 30 відсотків менше, то це - неприйнятно», - підкреслив днями на прес-конференції в Берліні Райнер Лінднер, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки. Ця впливова організація представляє і лобіює інтереси компаній, які беруть участь в німецько-російських економічній співпраці, а тому її керівники зазвичай утримуються від різких заяв щодо російської сторони.

Неосвоєні родовища і низька енергоефективність

Причина нинішніх перебоїв з російським газом, на думку Райнера Лінднера, полягає в тому, що «Газпром» не виконав свої «обіцянки щодо великомасштабних інвестицій в освоєння нових родовищ і в розбудову інфраструктури». Професор Лінднер з розумінням ставиться до того, що через морози російському монополісту довелося забезпечити збільшений в чотири рази внутрішній попит на газ. Однак настільки різкий стрибок споживання, зазначив німецький експерт, багато в чому пов'язаний із украй  низькою енергоефективністю в Росії.

Таким чином, нинішня криза посилила сумніви в Європі про те, чи має «Газпром» достатньо потужностей у сфері видобутку і зберігання газу, аби  при необхідності оперативно розширити його постачання, як внутрішнім так і зовнішнім споживачам.

Урок для європейців

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung теж висловила свої сумніви щодо російського «Газпрому». В статті під заголовком «Газпрому» забракло газу» видання наголосило, що кілька років тому російська компанія видобувала в таку ж пору року більше «блакитного палива», ніж зараз. Окрім того, за даними видання, Росія, починаючи від 2009 року, закуповує менше газу в країнах Центральної Азії. Раніше ці закупи були істотним доповненням до власного видобутку.

«Таке неочікуване скорочення поставок російського газу – це урок для європейців. Надалі вони обережніше ставитимуться до поставок, які раніше вважалися повністю надійними, і ще активніше займуться диверсифікацією джерел газу», - такий прогноз зробив в інтерв’ю DW експерт з енергетики Аналітичного центру Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні Йозеф Ауер. За його словами, йдеться про розширення закупівель газу в скандинавських країнах, посилене використання зрідженого «блакитного палива», і видобуток сланцевого газу.

Вигаданий аргумент

Німецький експерт вважає надуманим аргумент Володимира Путіна про те, що європейці нібито самі винні в нинішніх перебоях, оскільки довго перешкоджали будівництву газопроводу «Північний потік», під який, за словами російського прем’єра, «Газпром» відкрив нові родовища. Проблема не в транспортних потужностях, яких достатньо, а саме у видобуванні, переконаний Йозеф Ауер: «Росія останніми роками розвивала наявні в неї багаті родовища газу недостатньо динамічно, хоча потенційних інвесторів не бракувало».

До того ж, забезпечувати вчасне постачання замовленого товару клієнту в повному обсязі – це справа постачальника, і йому потрібно було б не висувати обвинувачення на адресу клієнтів, а прагнути гарантувати їм надійне постачання задля власних інтересів, додав аналітик Deutsche Bank. Втім, Йозеф Ауер сподівається, що тепер Росія активніше займеться освоєнням нових газових родовищ, адже «вона зацікавлена в тому, аби на світовому ринку все ж таки вважатися надійним постачальником».

Автор: Андрій Гурков / Тетяна Русиняк
Редактор: Володимир Медяний