Нелегальна міграція до ЄС: «морська проблема» - не найбільша
17 лютого 2011 р.
Яким би драматичним не було для маленького італійського острова прибуття декількох тисяч африканських мігрантів, з точки зору Брюсселя – це лише крапля у морі. Щороку в країнах ЄС офіційно звертаються за наданням політичного притулку 260 тисяч іноземців. Кількість нелегальних мігрантів точно підрахувати неможливо. За оцінками Єврокомісії, це від п’ятиста тисяч до мільйона осіб щороку. Якщо подивитися на проблему у загальноєвропейському масштабі, то заявка Італії на негайне отримання ста мільйонів євро зі спеціального фонду ЄС для біженців може здаватися брюссельським чиновникам перебільшенням – так грошей на всіх не наберешся.
Чиновники нарікають, що телевізійна картинка з тунісцями, які прибувають на іржавих човнах, сидячи одне в одного на головах, хоч і справляє враження, але «викривляє дійсність». Власне, мігрантів, які нелегально переправляються до ЄС суходолом, набагато більше, ніж морем. Більшість з них перетинає кордони ЄС на Балканах або у Греції. Крім того, значна частина мігрантів в’їжджає на територію ЄС легально, аби потім ніколи не повертатися додому. Хоча, звісно, саме морський шлях є найбільш небезпечним. За даними правозахисних організацій, у Середземному морі з 1998 року загинули близько 15 тисяч мігрантів.
Єдиного підходу немає
Утримання, розгляд заяв мігрантів про надання притулку та депортація тих, кому відмовлено у праві залишитися – все це «головний біль» країн, до яких прибули мігранти. Очікується, що загальноєвропейські правила розгляду заяв біженців буде ухвалено не раніше 2012 року. Роль Євросоюзу сьогодні обмежується переважно тим, аби залежно від кількості мігрантів, виділяти зі спеціального фонду фінансову допомогу країнам на розв’язання відповідних задач. Нелегальних мігрантів і прохачів притулку найбільше у країнах, які розташовані на південних і східних кордонах ЄС. Водночас, найбільше заяв про надання політичного притулку задовольняють Великобританія та Німеччина. Натомість, приміром, Італія майже не надає притулку, депортуючи практично всіх мігрантів. Непереливки мігрантам і у Греції. Європейський суд з прав людини у своїй нещодавній ухвалі назвав практику розгляду заяв біженців у Греції такою, що не відповідає Конвенції з прав людини.
Підстави для отримання політичного притулку мають лише ті мігранти, які зможуть довести, що на батьківщині їм загрожує життєва небезпека через релігійну приналежність або політичні погляди. Однак перелік країн, які в ЄС вважаються «небезпечними» з цих міркувань є дуже коротким. Країни Східної Європи і Північної Африки до нього не входять.
Автори: Бернд Ріґерт / Євген Тейзе
Редактор: Дмитро Каневський