Непотрібна Олімпіада

Після відмови швейцарського конкурента олімпійські надії Львова та Мюнхена отримують новий поштовх. Але чи варта шкурка вичинки? Незалежні оглядачі у ЄС кажуть, що інтерес до проведення Олімпійських ігор, пов'язаного з фінансовими ризиками, вже давно не був настільки низьким. Рішення референдуму в кантоні Ґраубюнден на сході Швейцарії стало черговим тому доказом. У неділю, 3 березня, його мешканці поховали олімпійські сподівання місцевої влади, відхиливши подання заявки на "зимову казку" в 2022 році простою більшістю у 52,7 голосів.

Таким чином у грі залишаються німецький Мюнхен, польське Закопане, іспанська Барселона, український Львів та норвезьке Осло. Останнім часом ведеться діалог щодо спільної кандидатури "прикарпатських" Словаччини, Польщі, а можливо, й України. Однак жодна з країн поки офіційно не подавала до Міжнародного олімпійського комітету заявки на участь у конкурсі. І це деякі аналітики називають поганим симптомом для олімпійського руху загалом.

Радість та страждання Мюнхена

У Мюнхена, який вже подавав свою кандидатуру на зимові Олімпійські ігри 2018 року, вихідні позиції є найкращими. Всенародне опитування у німецькому Ґарміш-Партенкірхені поблизу Мюнхена ще у травні 2011 року схвалило плани щодо проведення ігор. Однак із висуненням кандидатури на Олімпіаду-2022 влада не поспішає. Німецька спортивна олімпійська спілка збирається ухвалити остаточне рішення лише після обрання країни-господаря літніх Олімпійських ігор, яке відбудеться 7 вересня у Буенос-Айресі, і до 14 листопада подати заявку.

Щодо виходу зі змагання швейцарських курортів Санкт-Морица та Давоса мюнхенський обербургомістр Кристіан Уде висловлюється вкрай обережно: "Ми у найвищій мірі зацікавлені, ми готові. Розвиток для Мюнхена не може бути кращим". На думку Уде, шанси південнонімецької столиці зростають. А депутат міської ради Маріо Шмідтбауер переконаний, що якщо Мюнхен подасть свою кандидатуру, то "на 95 відсотків" отримає зимові ігри. "Наші найбільш грізні конкуренти Ґраубюнден та Аннесі (Франція – ред.) не подаватимуть заявок", - відзначив член Християнсько-демократичного союзу.

Швейцарський приклад насторожує

Однак референдум у Ґраубюндені може мати й інші наслідки. А саме – переосмислення доцільності олімпійської заявки. У Баварії кілька тижнів триває збір підписів громадськими активістами щодо нового референдуму, який мав би надати поштовх процесу висунення кандидатури. У необхідності такого референдуму обербургомістр Мюнхена Кристіан Уде та голова Німецької спортивної олімпійської спілки Томас Бах не переконані. "Ми не можемо дозволити собі помилок. На прикладі Ґраубюндена ми бачимо, що підтримку населення не можна заздалегідь гарантувати ", - сказав Уде. Обидва діячі вважають: якщо і проводити громадське опитування, то не зараз, а восени, після підготовки офіційної заявки. Інакше це може коштувати німцям втрати кандидатури, як у випадку зі Швейцарією.

Основне, що непокоїть Мюнхен на цьому етапі, - це пошуки фінансування майбутньої "зимової казки". Повернення вкладених у цю подію коштів, з погляду багатьох експертів, є сумнівним. У норвезькому Осло міська рада має визначитись із участю в конкурсі в травні, а "олімпійський референдум" тут запланований на вересень. Підтримка цього заходу в Норвегії нині падає.

Безжурність українців

Україна днями знову підтвердила свої рішучі наміри подавати заявку. За словами українського керівництва, нині триває активна робота з підготовки заявки. Інфраструктура, яка б відповідала олімпійським вимогам, на Львівщині наразі відсутня. Техніко-економічне обґрунтування національного проекту Олімпійська надія-2022 здійснювала на замовлення України німецька компанія Proproekt. Як зазначає німецький інтернет-портал Spiegel Online, мова йде про потребу інвестицій, які обчислюються "двохзначним у мільярдах числом". У Швейцарії громадяни зірвали плани влади через значно меншу суму - 245 мільйонів євро. Саме такий обсяг фінансового резерву на зимову олімпіаду мав затвердити референдум в Ґраубюндені. Мешканці виявились до цього не готові.

Президент Віктор Янукович заявив, що в разі необхідності Україна може подати спільну заявку з іншими прикарпатськими країнами – її нинішніми конкурентами. За словами українського лідера, він вже обговорював це питання з президентами Польщі та Словаччини.