Нерозв’язані проблеми Чорнобиля для нащадків

Через 20 років після Чорнобильської катастрофи стан зруйнованого реактора є катастрофічним, зазначають експерти „Greenpeace”, які минулого року побували в зоні відчуження. Укриттю зі сталі та бетону, яке покликане захистити довкілля від радіоактивних руїн реактору, загрожує обвал. З восьми проектів, які мали б укріпити старий саркофаг, втілено лише три. Попередньо планувалося, що ці заходи будуть завершені до 2006 року. Однак і донині не існує жодної прийнятної спільної концепції, зауважує експерт з атомної енергетики „Ґрінпіс” Томас Бройєр:

„Нам впало у вічі те, що в Україні існують дуже великі суперечності щодо можливих шляхів розв’язання проблем довкола реактора, що зазнав аварії. Цей реактор ще й досі небезпечний принаймні з двох аспектів. По-перше, це вкрай поганий стан саркофагу над зруйнованим реактором. Укриття поспішно звели впродовж півроку після катастрофи. Умови будівництва були дуже складними. Нині конструкція видається вельми нестабільною. У зовнішніх стінах зяють дірки, через які вітер видуває радіоактивний пил і до руїн реактора потрапляє дощова вода, яка вимиває звідти радіоактивні речовини, отруюючи ґрунтові води. Якщо цей саркофаг раптом обвалиться, утвориться радіоактивна хмара, яка знову становитиме загрозу для людей в регіоні.”

Крім того, стверджує Томас Бройєр, небезпека виходить і від решти трьох Чорнобильських реакторів, що перебувають у стадії виведення з експлуатації:

„У цих реакторах ще містяться паливні елементи. Тому вони потребують постійного охолодження, щоб не розпочалася некерована ядерна реакція. Ця проблема ось уже впродовж багатьох років, відколи було виведено з експлуатації перший реактор, залишається невирішеною. Річ у тім, що якщо там припинити охолодження - для цього, приміром, достатньо раптового вимкнення струму - це може призвести до нової аварії з радіоактивними викидами.”

Ще одна проблема - це радіоактивні маси, що все ще містяться в зруйнованому реакторі:

„Проекти, які нині існують, не передбачають способів захоронення цих радіоактивних мас. А тим часом ці речовини все ще дуже небезпечні. Тобто нинішні проекти ми схильні розглядати лише як перехідний варіант. Наша пропозиція - слід знайти можливість побудови проміжного сховища для цих радіоактивних мас. Те ж саме стосується трьох інших Чорнобильських реакторів.”

Попри залучення мільярдних коштів з бюджетів розвинутих країн, за останні 20 років для розв’язання проблем Чорнобиля було зроблено надто мало, каже експерт „Greenpeace”:

„На наш погляд, необхідно насамперед стабілізувати існуючу споруду саркофагу настільки, щоб звести до мінімуму небезпеку обвалу. По-друге, слід також вжити запобіжних заходів на випадок, якщо надбудова таки обвалиться, маю на увазі локалізацію радіоактивної хмари. З огляду на це побудова нового укриття є необхідним заходом, однак при цьому слід мати чіткий план, що робитимуть з радіоактивними масами всередині зруйнованого четвертого реактора. Адже від них зрештою й виходить небезпека. Крім того, новий саркофаг розрахований лише на 50-100 років. Тим часом наслідки радіоактивного випромінювання та небезпеки, пов’язані з цим, даватимуться взнаки століттями, поки радіоактивні маси не будуть захоронені.”

Таким чином, підсумовує експерт, для наступних поколінь залишиться низка нерозв’язаних проблем Чорнобиля. За його словами, ситуація в зоні відчуження засвідчує: людство не здатне подолати чи принаймні контролювати наслідки атомної аварії, не кажучи вже про саму атомну енергію. Тому „Greenpeace” закликає: саме на часі в усьому світі відмовитися від атомної енергетики, а Міжнародне агентство з атомної енергії перетворити в структуру, метою якої було б не сприяння мирному використанню атомної енергії, а роль критичного наглядача за відмовою від неї. Поки не виникло нових „Чорнобилів”, додає експерт.