Нова хвиля санкцій США щодо Ірану: удар у вразливе місце

Новий раунд санкцій США проти Ірану, що набув чинності 5 листопада 2018 року, націлений на найболючіше місце іранців - експорт нафти. Адже оголошені американським президентом Дональдом Трампом "найжорсткіші санкції всіх часів" мають істотно обмежити експорт іранського "чорного золота". Крім того, обмежувальні заходи американців також відчутно ускладнять участь Ірану в міжнародних платіжних системах та рухові капіталу. Від американських санкцій так само неабияк постраждають іранські судновласники.

Приводом для посилення санкційного тиску на Тегеран Вашингтон називає підтримку іранським урядом терористів та поширення ним насильства й хаосу на Близькому Сході. Тож мета запроваджених обмежувальних заходів - чинити "максимальний тиск" на іранський уряд, щоб змусити того змінити свою лінію поведінки.

Утім, у відповідь на набуття чинності санкцій президент Ірану Хасан Роухані у понеділок пообіцяв "гордо зламати" їх в "економічній війні" зі США. "Ми ведемо економічну війну, і з єдністю та спільними зусиллями проти агресивного ворога - Сполучених Штатів - ми можемо опанувати і цю кризу", - заявив Роухані, додавши, що вважає  запроваджені Вашингтоном обмежувальні заходи "незаконними і несправедливими" та такими, що суперечать резолюціям ООН.

Тривала економічна криза

Іранський уряд уже створив чимало різноманітних робочих груп, щоб розробити заходи у відповідь для пом'якшення наслідків американських санкцій. На одному з нещодавніх засідань уряду Роухані визнав: "Упродовж останніх місяців життя людей було непростим, і наступними місяцями ситуація може не покращитися".

Економіку Ірану вже багато місяців лихоманить. На даний момент іранська валюта варта приблизно половину своїх квітневих показників. Готівковий курс долара США сягає подекуди 170 тисяч іранських ріалів, що в рази більше за офіційний курс. Ще рік тому американський долар коштував 32 тисячі ріалів. 

Ціни на головні продукти харчування підскочили в рази. А загроза скорочення обсягів експорту нафти після 5 листопада може взагалі економічно задушити країну, адже на експорт нафти припадає близько 40 відсотків іранської економіки. Очікується, що лише для восьми країн буде зроблено виняток щодо обмежень на експорт іранського "чорного золота", серед них - Південна Корея, Японія, Індія, та, можливо, Туреччина.

Не менш дошкульно американські санкції зачіпають також іранський автопром - другу за важливістю галузь економіки Ірану після нафтогазового сектора. Вже після запровадження першої хвилі американських санкцій проти Ірану 6 серпня 2018 року обсяги виробництва іранського автопрому скоротилися на 40 відсотків. "Ми покладалася на наших європейських партнерів", - зазначив у розмові з Deutsche Welle керівник асоціації підприємств-постачальників автомобільної галузі Ірану Мохаммадреза Наджафіманеш. Після невеличної "відлиги" щодо співпраці з Іраном, такі європейські партнери як VW, Peugeot та Daimler вийшли з іранського ринку. "Ми не очікували, що Європа так просто відмовиться від співпраці з нами та припинить вести бізнес у нас. Вони ж знають, який величезний тут потенціал. Крім того, Іран дотримується ядерної угоди. Все це дуже нам шкодить", - визнав Наджафіманеш.

Нічого нового від ЄС

ЄС прагне дотримуватися ядерної угоди з Іраном і критикує санкційну політику США щодо Ірану. За дотримання ядерної угоди виступають і дві інші країни-підписанти цього документа - Китай та Росія. Щоб додатково спонукати Іран не порушувати ядерну угоду й надалі, Брюссель планує обходити запровадженні США односторонні санкції за допомогою створення нової фінансової інституції. Нею має стати спеціально створений агент, так званий Special Purpose Vehicle (SPV). Новостворена організація займатиметься "законними фінансовими трансакціями" з Іраном. Це, своєю чергою, має полегшити європейським підприємствам подальше ведення бізнесу з Іраном. Крім того, нова інституція могла б бути відкритою і для "інших партнерів", припускають у Брюсселі.

Однак й досі незрозуміло, коли саме запрацює ця організація і де розташується її офіс. Країни-члени ЄС побоюються американського гніву та демонструють неабияку стриманість у цьому питанні. На запит Deutsche Welle речниця зовнішньополітичної представниці Євросоюзу Федеріки Могеріні відповіла: "Поки що ми не можемо повідомити жодних додаткових подробиць", але додала: "Ми послідовно наголошували, що за Іраном слід зберегти можливість проводити фінансові трансакції, а також подальший експорт нафти, газового конденсату, нафтопродуктів та продукції нафтохімічної галузі".

Загроза браку медикаментів

Але час квапить. Ще у середині жовтня Вашингтон запровадив санкції проти 20 іранських фірм та банків через їхні зв'язки з Корпусом вартових Ісламської революції. Останній вибудував та тримає під своїм контролем широко розгалужену економічну імперію в Ірані. В цьому списку підсанкційних підприємств опинився й іранський банк Parsian. Досі він відігравав ключову роль під час імпорту медикаментів та продукції сільськогосподарського призначення. Цим кроком "США прагнуть продемонструвати, що вони пильно стежать за фінансовою діяльністю Корпусу вартових Ісламської революції", -  стверджує іранський журналіст Реза Хагігатнежад. "Водночас вони намагаються унаочнити, якою високою може бути ціна за навіть непряму співпрацю з Корпусом вартових Ісламської революції", - додав журналіст.

Утім, найбільше від таких заходів постраждають саме найменш захищені верстви іранського суспільства. Хоч медикаменти не потрапили до санкційного списку, але санкції проти іранського фінансового сектора істотно ускладнять імпорт сировини, необхідної для фармацевтичної галузі, зокрема для виробництва спеціальних медпрепаратів.

Тож розташована у Нью-Йорку неурядова організація "Центр з прав людини в Ірані" вимагає від міжнародної спільноти розробити механізми, котрі гарантували б доставку гуманітарних вантажів та товарів до Ірану. Члени цієї організації побоюються серйозних економічних та соціальних наслідків для мільйонів іранців "на тлі тривалої хибної політики іранського керівництва вкупі з майбутніми санкціями".