Новації від НБУ: які монети та купюри вилучають з обігу

Національний банк України (НБУ) з 1 жовтня 2020 року виводить з обігу монети номіналом 25 копійок, а також банкноти, введені в обіг до 2003 року. Крім того, регулятор активніше позбуватиметься банкнот в 1 і 2 гривні, замінюючи їх на монети такого ж номіналу. Регулювання грошового обігу відбувається на тлі ослаблення української валюти.

Дрібні гроші відходять в історію

Суттєво оновлювати монетно-банкнотний ряд в Україні взялися ще торік при тодішньому голові НБУ Якові Смолію. У 2019 році в Україні вперше з'явилася нова банкнота - тисяча гривень. Разом з тим, з обігу вилучили дріб'язок - 1, 2 та 5 копійок. З грудня минулого року в обігу з'явилися монети номіналом 5 гривень, а з червня 2020 року - 10 гривень.  У вигляді монет наразі залишаються лише два види копійок - 10 та 50.

З жовтня цього року перестають бути засобом платежу 25 копійок та усі банкноти старих зразків, уведені до 2003 року. Як пояснюють у НБУ, старих банкнот в обігу дуже мало - близько 1,8% від загальної кількості. А тому їх вилучення не повинно негативно відобразитися на споживачах.

"Ми продовжуємо наводити лад у готівковому обігу та приводити його до світових стандартів", - пояснив нововведення заступник голови НБУ Олексій Шабан. У результаті нововведень загальна кількість номіналів скоротиться з 17 до 12 - по шість видів монет та банкнот.

Що робити зі старими грошима?

Розрахуватися 25 копійками та старими купюрами, надрукованими до 2003 року, з жовтня уже не можливо. Громадяни, у яких є такі купюри чи монети, зможуть їх безкоштовно обміняти у всіх українських банках упродовж року. До 30 вересня 2023 року продовжать приймати ці гроші у самому НБУ та чотирьох уповноважених установах - Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, ПУМБ. Усі магазини, ресторани та інші заклади сфери побуту залишки таких монет і банкнот повинні здати до банківських кас до 16 жовтня.

Банкноти номіналом 1 і 2 гривні зразків 2003-2007 років та гривневі монети старого зразка (золотистого кольору),  потрапляючи в банки, не будуть більше повертатися в обіг. При цьому вони досі залишаються платіжним засобом і спеціально їх обмінювати не потрібно.

Частина виведених з експлуатації монет - близько 40 тонн - наразі уже виставлені Нацбанком на продаж. Початкова ціна монетного брухту становить 135,47 тисяч гривень.

Читайте також: Без дрібних монет: гривня входить в епоху трьох нулів

Сумнівна зручність для споживачів

Головною метою змін у грошовому обігу в Нацбанку називають спрощення розрахунків готівкою. Велика кількість номіналів справді не є доцільною, коментує для DW старший економіст Центру економічної стратегії (CES) Дмитро Горюнов. "Торгівцям це незручно, оскільки кількість комірок у касових апаратах обмежена. Державі дорожче це виготовляти, а банкам - інкасувати, транспортувати та зберігати. Тому одночасно із запровадженням великих номіналів поступово вилучаються малі", - говорить експерт.

Водночас зручність таких нововведень саме для розрахунків сумнівна, додає спеціаліст Центру соціально-економічних досліджень (CASE) Володимир Дубровський. "Тут в НБУ справді не допрацювали, скажу як споживач. Адже усі ці монети майже не відрізняються", - коментує співрозмовник DW дизайн металевих гривень. Усі нещодавно введені в обіг монети викарбувані із металу сріблясто-білого кольору і є подібними за розміром та дизайном, і їх складно відрізнити візуально та на дотик.

Врахувати ці особливості та повернутися до паперових грошей декілька разів закликали громадяни через електронні петиції на сайті президента. У свою чергу, в Нацбанку уже заявляли, що готові переглянути дизайн монет, однак швидкого рішення не обіцяють.

Чи зміняться ціни через нові гроші?

Серед претензій, які також висувають пересічні споживачі - це ускладнення платіжних операцій через відсутність дрібних монет, а також ймовірне підвищення цін на побутові товари. Водночас у НБУ наполягають, що нововведення не матиме стосунку до ціноутворення. "За відсутності монет номіналом 25 копійок під час готівкових розрахунків можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою  за товари, роботи чи послуги (до сум, кратних 10 копійкам)", - пояснюють у Нацбанку.

Опитані DW експерти також заспокоюють, що на інфляцію така політика НБУ не має жодного впливу. "Номінали монет та купюр повинні бути прив'язані до поточного рівня цін, щоб не було ситуацій, коли, умовно, для розрахунку за телевізор потрібно принести валізу готівки. Тому максимальні номінали поступово ростуть", - пояснює економіст Дмитро Горюнов.

Заміна купюр і монет - це наслідок інфляції, а не її прояв, каже Володимир Дубровський. "Постфактум - це свідчить, що якась інфляція відбулася. Якщо колись одна гривня - це була серйозна грошова одиниця, то звичайно вона була банкнотою. Її обіг не був настільки швидкий, щоб робити монетою і відповідно, коли вона знецінилася і стала фактично дрібною купюрою, то її замінили на монету".

Зауважимо, що лише за останній рік, українська гривня пережила значні коливання – від 24 до 27 гривень за долар. Водночас, за прогнозами урядовців, середньорічний курс національної валюти у 2021 році становитиме 29,1 гривню, а інфляція - на рівні 7,3 відсотка.

Такі кроки НБУ на фоні інших фінансових проблем в Україні поглиблюють недовіру громадян до національної валюти, вважає екс-міністр фінансів України, економіст Віктор Пинзеник, про що він написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook. На його думку, виведення з обігу монет та банкнот мало би відбуватися без додаткових ускладнень для громадян,"коли монети й купюри продовжують працювати на "прийом", але видача назад уже не відбувається".