"Новачок" - небезпечна невідома зброя Росії

"Новачок" - не такий уже і новий: радянські хіміки розробили цю родину сполук ще у 1970-ті, а розвинули - у 1980-ті роки. Йдеться про низку нервово-паралітичних речовин, які належать до одного класу "Новачок". Усі вони мають фосфорорганічну основу, як і багато інсектицидів, тобто хімічних препаратів для захисту рослин від шкідливих комах.

"Новачок-5" та "Новачок-7" вважаються у вісім разів токсичнішими за отруйний газ VX - один з найнебезпечніших у світі. Родина "Новачків" має понад 100 "членів".

Виробництво під цивільним прикриттям

Деякі з небезпечних сполук були описані ще за радянських часів у фахових виданнях як форсфорорганічні інсектициди. Вочевидь, це була спроба прикрити військові дослідження цивільним призначенням.

Згодом маневр для відволікання удосконалили: навіть складові хімічної зброї представляли міжнародній науковій спільноті як звичайні хімікати. "У Радянському Союзі сполуки "Новачка" виготовляли, щоб обійти Конвенцію про заборону хімічної зброї", - пояснює професорка Мішель Карлін у розмові з DW. Вона працює токсикологом у Нортумбрійському університеті Ньюкасла, що у Великобританії.

Трюк, до якого вдавалися хіміки: вони виробляють два компоненти у формі ультратонкого порошку. Обидва компоненти або взагалі не мають отруйних властивостей, або є слабкоотруйними, а тому не є забороненими. "Виробництво неотруйних компонентів є легальним. Нелегальним це все стає, щойно компоненти змішують", - каже Карлін.

Однак відтоді ситуація змінилась і з правової точки зору. Відповідно до чинної Конвенції про заборону хімічної зброї окремі окремі складові також заборонені. І все ж, про способи виробництва сполук родини "Новачок" досі відомо небагато.

Неконтрольовані нервові сигнали призводять до смерті

Так, до цього часу не встановлено, які саме сполуки "Новачка" були використані для отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки. Утім, лікарі добре розуміють, як саме діють такі отруйні речовини.

"Вони діють так само, як і інші нервово-паралітичні речовини", - пояснює Карлін. По суті, отрута спричиняє ланцюгову реакцію, яка призводить до того, що тканини організму, органи та м'язи неконтрольовано отримують велику кількість сигналів. Це стається через нейромедіатор ацетилхолін, який безперешкодно виробляє отруєне тіло.

"Сигнали надходять безперебійно і перевантажують м'язи та органи. Це призводить до надмірного слиновиділення та проблем з диханням, оскільки м'язи більше не котролюються. Також це може викликати параліч або судоми і навіть спричинити смерть, якщо доза є занадто великою або дія отрути занадто тривалою", - каже Карлін.

Оскільки речовини класу "Новачок" є більш токсичними, ніж інші, відомі своєю нервово-паралітичною дією, навіть їхня невелика доза та більш короткий час дії достатні для спричинення такої ж шкоди.

Протиотрута 

Як протиотруту "Новачку" лікарі застосовують два медикаменти. Йдеться, по-перше, про пралідоксим, що прискорює реактивацію ферменту ацетилхолінестерази для приведення клітин-цілей у стан спокою. Цей фермент блокується  отруйною речовиною, що призводить до хаосу у передачі нервових сигналів.

Як тільки холінестераза знову починає вироблятись, нейромедіатор ацетилхолін знову починає контролюватись і потік сигналів повертається до своїх цілей - м'язів та органів, а нерви заспокоюються.

Ще лікарі дають атропін - алкалоїд, який міститься у пасльонових та використовується як протиотрута не тільки щодо сполук "Новачок". "Це також протиотрута для інших фосфорорганічних інсектицидів та пестицидів", - пояснює Карлін.

Убивця теж під загрозою

Коли "Новачок" потрапляє у довкілля, небезпеку він становить лише певний час. "Коли ця речовина взаємодіє з вологістю повітря, вона розпадається", - каже Карлін і додає, що отруту можна змити водою. Утім, вбивці, які використовують цю субстанцію, дуже ризикують. З одного боку, безпечно мати у руках дві складові, які не є отруйними, але з іншого - щойно вони змішуються, можна наразитись на велику проблему, наголошує токсиколог.