Новий президент ПАРЄ - за повернення Росії до асамблеї

У перший день зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкрилася 22 січня у Страсбурзі, депутати обрали на посаду президента асамблеї 61-річного італійця Мікеле Ніколетті. Він очолюватиме ПАРЄ до 2020 року.

Голосування за кандидатуру Ніколетті, який є главою політичної групи соціалістів, по суті мало формальний характер. Оскільки, за джентльменською угодою, яка існує між політичними групами у ПАРЄ, нинішній президент мав бути обраний саме з лав соціалістів, де інших серйозних суперників у боротьбі за цю посаду він не мав.

Мікеле Ніколетті замінив у кріслі президента ПАРЄ іспанця Педро Аграмунта, який пішов зі своєї посади з гучним скандалом. Аграмунт був вимушений написати заяву про дострокову відставкупісля того, як асамблея обурилася його візитом до Сирії, куди він вирушив наприкінці березня 2017 року на літаку російського міністерства оборони у супроводі депутатів Держдуми РФ, не маючи на цей візит мандату ПАРЄ.

У своїй інавгураційній промові Ніколетті заявив, що для того, щоб Рада Європи (РЄ) могла боротися з усіма сучасними викликами на європейському континенті, необхідно забезпечити повноцінну роботу делегацій всіх країн-членів ПАРЄ. Новий президент також висловив жаль, що російський парламент не делегував на сесійні засідання 2018 року своїх представників. Ніколетті наголосив, що одним з пріоритетних напрямків діяльності ПАРЄ повинно стати викривання фактів порушення прав людини "у будь-якому куточку нашого континенту будь-якою владою, і тут не може лишатися жодних "сірих зон".

План з повернення Росії

Професор політичної філософії університету італійського міста Тренто Мікеле Ніколетті за чотири роки роботи в асамблеї встиг здобути собі бездоганну репутацію та повагу колег не лише зі своєї політичної групи. В асамблеї він відомий як блискучий оратор і принциповий політик, який вміє дослухатися до думки опонентів. Ніколетті доволі обережний у спілкуванні з журналістами, проте умисно такого спілкування не уникає.

Ніколетті очолив ПАРЄ у складний період - через розкол щодо позиції відносно повернення російської делегації, яка була позбавлена права голосу в ПАРЄ у 2014 році через анексію Росією українського Криму. Відтоді санкції кілька разів подовжувалися, оскільки Росія не виконала жодну з вимог кількох резолюцій щодо українського питання. Делегація Держдуми на знак протесту вирішила участі у сесіях ПАРЄ не брати.

Рух за повернення росіян до ПАРЄ почав ще Педро Аграмунт, наполягаючи на необхідності діалогу і пропонуючи змінити регламент сесії, щоб унеможливити повторне запровадження санкцій щодо російської  делегації. Однак заклики Аграмунта змінити регламент асамблеї "під Росію" викликали різке несприйняття й обурення у більшості депутатів.

Мікеле Ніколетті також є прихильником ідеї діалогу з Росією, але його кроки в цьому напрямку є більш дипломатичними, ніж у його попередника. На жовтневій сесії ПАРЄ він став автором резолюції, у якій наголошується, що Росія впродовж останніх трьох років не присутня в ПАРЄ, проте продовжує працювати в Комітеті міністрів Ради Європи. У резолюції пропонується усунути цю невідповідність, "синхронізувавши" діяльність органів Ради Європи.

Неупередженість і вимогливість

"З цієї резолюції Ніколетті може початися поступове повернення Росії в ПАРЄ", - вважає старший аналітик групи Geostrategy Сергій Даниленко. Він стверджує, що до думки Ніколетті депутати ПАРЄ дослухатимуться, оскільки "Ніколетті важко запідозрити у якихось меркантильних інтересах щодо Росії, як це було з Педро Аграмунтом".

"Новий президент асамблеї щиро вірить, що Росії потрібен діалог, для чого треба робити їй кроки назустріч. Це  відповідає його партійним та людським переконанням", - каже Даниленко. Проте він припускає, що "Ніколетті може швидко змінити свою думку, якщо Москва не показуватиме хоч якихось ознак доброї волі і готовності йти на поступки у принципових питаннях".

Щодо України, то новий президент ПАРЄ непогано обізнаний із внутрішньополітичною ситуацією в країні не лише завдяки спілкуванню з членами української делегації у Страсбурзі. Ніколетті відвідував Україну два роки тому в рамках підготовки своєї доповіді про боротьбу з корупцією в Європі. В інтерв'ю DW після візиту в УкраїнуНіколетті хвалив Київ за волю до боротьби з корупцією і прогресивне антикорупційне законодавство і закликав "незалежні антикорупційні органи в Україні почати практичну оцінку і розслідування тих справ, які мають найбільший розголос у суспільстві, щоб продемонструвати громадянам, що вони ефективно працюють".

"Українській владі варто готуватися до того, що Ніколетті буде до неї доволі вимогливим, але справедливим", - прогнозує експерт Ради із зовнішніх відносин Володимир Денисюк. На його думку, новий очільник ПАРЄ "прискіпливо стежитиме за тим, щоб Україна виконувала всі рекомендації, викладені у резолюціях ПАРЄ".