Наскільки безпечно бути євреєм у Німеччині

Ізмаель (ім'я на прохання співрозмовника змінене. - Ред.) заходить до кошерного супермаркету в Берліні. Його зміна починається за кілька хвилин. На голові у нього - бейсболка, під нею - кіпа. "Я розумію, чому уповноважений уряду ФРН із протидії антисемітизму Фелікс Кляйн (Felix Klein) застеріг євреїв від появи в публічних місцях у кіпі, - каже Ізмаель. - Іноді носити ярмолку справді може бути небезпечно, особливо в Берліні. Тому багато хто, як і я, вважають за краще приховувати її під кепкою".

Про те, щоб не вдягати кіпу, не може бути й мови, каже молодий чоловік: "Релігійні євреї завжди носитимуть кіпу - незважаючи на будь-які рекомендації". За словами Ізмаеля, із ним поки нічого поганого не сталося. "Мені щастить", - усміхається він.

Ізраїль обурений висловлюваннями Кляйна

Те, що євреям не варто відкрито носити кіпу, уповноважений уряду ФРН з питань боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн 25 травня обґрунтував послабленням "механізмів стримування в суспільстві" і дедалі більшою "жорстокістю" щодо осіб, які сповідують юдаїзм. "Значною мірою цьому сприяли інтернет і соціальні мережі, - констатував Кляйн, - а також те, що не припиняються нападки на нашу культуру пам'яті".

Побоювання Кляйна небезпідставні: кількість нападів з антисемітських мотивів у Німеччині справді зростає. За даними кримінальної статистики, минулого року у країні скоєно 1799 злочинів на ґрунті антисемітизму. Це майже на 20 відсотків більше, ніж у 2017 році.

Заява Кляйна викликала обурення в Ізраїлі. Президент країни Реувен Рівлін нагадав німецькій владі про "зобов'язання" перед єврейською громадою Німеччини і застеріг уряд країни від "капітуляції" перед антисемітами. "Страхи за безпеку євреїв у Німеччині - це капітуляція перед антисемітизмом і визнання того факту, що євреї знову не можуть почуватись в безпеці на німецькій землі", - наголосив глава ізраїльської держави.

Чи справді ФРН капітулювала перед антисемітизмом?

Зіґмунт Кеніґсберґ (Sigmount Königsberg), уповноважений з боротьби з антисемітизмом єврейської громади Берліна, вважає заяву Кляйна не свідченням капітуляції, а закликом до пробудження - хоча і дуже слабким та украй невдало озвученим. "Я очікував, що він негайно додасть, що докладе всіх зусиль, аби євреї в Німеччині могли носити кіпу скрізь і в будь-який час. Ось це було б справжнім оголошенням війни антисемітам", - не приховує розчарування Кеніґсберґ.

Єврейська громада Німеччини звернулася до уряду країни з вимогою вжити відповідних заходів. "Уже давно відомо, що в деяких великих містах євреї наражаються на потенційну небезпеку, якщо їхній зовнішній вигляд видає їхню релігійну приналежність", - заявив глава Центральної ради євреїв у Німеччині Йозеф Шустер (Josef Schuster).

За його словами, він ще два роки тому звертав увагу на ситуацію у країні. "Залишатиметься тільки вітати, якщо цій ситуації буде приділятися більше уваги на найвищому політичному рівні", - вважає Шустер. Боротися з антисемітизмом, переконаний він, необхідно всією країною. "Ми відчуваємо захищеність з боку органів безпеки, але настав час висловити свою позицію й суспільству", - зазначив глава Центральної ради євреїв у ФРН.

Уряд відчуває відповідальність

Офіційна влада відреагувала на ситуацію досить швидко. Уже 28 травня представник німецького уряду Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) заявив, що держава повинна забезпечити свободу віросповідання усім громадянам: "Тому, якщо вже говорити зовсім точно, завдання держави полягає в тому, щоб гарантувати безпечне пересування у будь-якому місці нашої країни будь-якій людині - у кіпі чи без".

Невідомо, що змусило Фелікса Кляйна переглянути свою позицію, однак в інтерв'ю виданням концерну Funke Mediengruppe, опублікованому 28 травня, він озвучив іншу стратегію, що істотно відрізнялася від його попередньої заяви. Цього разу Кляйн звернувся до всіх жителів Німеччини і запропонував їм на знак солідарності з євреями і на підтримку "необмеженої свободи віросповідання та різноманітності в суспільстві" 1 червня вийти на вулиці в кіпі.

Крім того, Кляйн закликав вийти в Берліні на демонстрацію проти антисемітизму у міжнародний день солідарності з боротьбою палестинців проти окупації їхніх земель Ізраїлем, заснований аятолою Хомейні в 1979 році.

Уповноважений уряду ФРН особливо наголосив на нетерпимості до антиізраїльських демонстрацій, які зазвичай відбуваються цього дня: "У нас є справжній шанс перемогти у боротьбі з антисемітизмом, якщо політика і суспільство об'єднають свої зусилля".

На думку Зіґмунта Кеніґсберґа з єврейської громади Берліна, відкрите визнання того, що у країні існує проблема антисемітизму, - це перший крок на шляху боротьби з ним. Антисемітизм не зникне у суспільстві миттєво, вважає він. Але потрібно говорити про цю проблему відкрито, а не замовчувати її, як це траплялося в минулому.