Німецька економіка 2012: позитивні прогнози ризикують перетворитися на макулатуру

Один трильйон сімдесят п’ять мільярдів євро – таких показників німецький експорт не мав навіть у докризовому 2008 році. Натомість імпортовано цього року було товарів лише на суму 919 мільярдів євро. Віднімаємо обсяги імпорту від експорту і отримуємо профіцит в 156 мільярдів євро. Щоправда, радіють такому німецькому успіху не всі.

Деякі критики не пропускають нагоди зауважити, що Німеччина збагачується за рахунок інших європейських країн. Такі закиди Антон Бернер (Anton Börner), президент Федерального об'єднання німецьких експортерів (Bundesverband Groß- und Außenhandel), називає абсурдними. "Такий профіцит ніколи не були і не є метою німецької політики. Закони ринкової економіки діють однаково для всіх країн і не встановлюються Німеччиною", - зауважує Бернер.

Експорт – надія Німеччини

Голова Федерального об'єднання німецьких експортерів переконаний, що Німеччина і в майбутньому залишатиметься економічно сильною країною у Європі. Попри погіршення світової кон’юнктури, прогнозує Бернер, обсяги експорту ФРН у 2012 році навіть зростуть на шість відсотків, досягнувши рівня 1,139 трильйона євро. Обсяги імпорту, за його словами, також зростуть на сім відсотків – до 983 мільярдів євро.

Середні підприємства теж налаштовані оптимістично, хоч і більш обережні, зокрема, коли йдеться про основні засоби виробництва. "За нашими підрахунками, ринки, що розвиваються, боргова криза майже не зачепила, тож вони й надалі інвестуватимуть у технології майбутнього", - каже Бернер. Тобто глобальні тренди не змінилися, і ці країни працюють на випередження, враховуючи зростаючу кількість населення.

Особливо значні за обсягами інвестиції необхідні у енерго- та ресурсозберігальні технології, розвиток транспортної, будівельної та комунікаційної структури. І це стосується не лише країн BRIC (Бразилії, Росії, Індії та Китаю), а й другорядних ринків, що розвиваються, наприклад, Індонезії, Бангладеш, Саудівської Аравії, Кувейту, багатих на сировину держав Західної Африки, а також Перу й Еквадору в Південній Америці.

Рятувати всіх, аби не залишитися у ізоляції?

Утім, найважливішими торговельними партнерами для Німеччини все ж залишатимуться країни Євросоюзу. Майже 60 відсотків німецького експорту отримують європейські сусіди. Тому не дивно, що європейська боргова криза викликає занепокоєння і у Федерального об'єднання німецьких експортерів. Адже якщо фінансова ситуація у країнах єврозони вийде з-під контролю, усі позитивні прогнози і передбачення стануть нікому не потрібною макулатурою.

На думку Антона Бернера, попри залежність від сусідів, Німеччині не варто погоджуватися на спільну відповідальність за борги окремих країн. Натомість варто консолідувати власний бюджет. Особливо жорсткою, вважає Бернер, має бути позиція Берліна щодо Італії. Без болючих реформ уряду в Римі не обійтися, а італійське суспільство має забезпечити цьому належну підтримку. Якщо ж італійський народ до цього не готовий, то варто змислитися над тим, щоб залишити єврозону.

Для Греції та Португалії у Бернера такий же рецепт. Списання боргів, на його думку, не вирішить усіх проблем цих країн і не поверне їм конкурентоздатність на ринку. Головні сподівання у процесі подолання кризи голова Федерального об'єднання німецьких експортерів покладає на Францію та Німеччину. Обидві країни мають діяти узгоджено, оскільки якщо Франції не вдасться утриматися в єврозоні, Німеччина на 10-15 років стане у Європі ізольованою країною. А така ізоляція коштуватиме значно більше, ніж стабілізація єврозони нині.

Автор: Сабіне Кінкартц / Тетяна Бондаренко
Редактор: Наталя Неділько