Німецькі майстри американських блокбастерів
21 березня 2008 р.У найспішнішому фільмі Роланда Емеріха «День незалежності» американський президент особисто сідає за кермо літака-винищувача для боротьбі з навалою інопланетянам. У США блокбастер 1996 року подивилися 70 мільйонів глядачів, у Німеччині – 10 мільйонів.
Позаду Емеріха – стрімка кар’єра. Рівно 20 років тому він представив на міжнародному кінофестивалі «Берлінале» свій дебютний фільм «Принцип Ноєвого ковчегу», зйомки якого обійшлися в мільйон німецьких марок. Відтоді Емеріх знімає фантастику й бойовики. Це його фірмовий жанр. Сьогодні знімати в Голівуді стало складніше, зізнається режисер:
«Сьогодні в Америці справді складно отримати гроші на фільм, якщо він не має гарантії успіху, скажімо, як екранізація коміксу чи продовження уже успішної стрічки. Тоді можна отримати скільки завгодно грошей. Або коли я знімаю фільм про якусь катастрофу, то можу отримати будь-які гроші, оскільки в мене вже були такі успішні фільми. Але коли хочеш знімати фільми про щось інше, це надзвичайно складно».
Проста ідея Емеріха
Один з таких класичних фільмів у стилі Емеріха називається «Післязавтра» і розповідає про природну катастрофу – глобальне похолодання. У новому фільмі режисер дивиться не в майбутнє, а в минуле. Він називається «10 тисяч років до нашої ери» і розповідає про первісних людей, мамонтів і тигрів з іклами-шаблями. Роланд Емеріх:
«На мою думку, цей фільм має дуже чітку і просту ідею, і я хочу, щоб люди залишали кінозал із цією думкою в голові. Ідея полягає в тому, що так звана «висока цивілізація» не обов’язково є кращою цивілізацією. Друга ідея: кожен герой повинен брати на себе велику відповідальність».
Роланд Емеріх залюбки знімає великобюджетні картини, в яких однак рідко грають голлівудські зірки. Уїлл Сміт у «Дні незалежності» чи Мел Гібсон у фільмі «Патріот» - це швидше виняток, ніж правило.
Театральний досвід Петерсена
Зовсім інший підхід у іншого знаменитого голлівудського режисера з німецьким корінням – Вольфганга Петерсена. В його картинах можна побачити американських суперзірок: Клінта Іствуда, Дастіна Гофмана чи Бреда Піта. Петерсен також вміє відбирати талановитих, але поки маловідомих авторів. Вважається, що саме він відкрив Юргена Прохно, Настасю Кінскі та Діану Крюгер. Працювати з зірками для нього не проблема, каже Петерсен:
«Я працював у театрі в Гамбурзі. У 70-ті роки я зробив 25 фільмів для телебачення. Тобто в мене є великий досвід роботи з акторами. Я знімав фільми без великих спецефектів, але з хорошими акторами. Думаю, це мене добре підготувало до роботи в Голівуді. Тому мені дуже легко домовитися про співпрацю із зірками, це вже справа іміджу. Вони знають, що зі мною актори можуть розраховувати на допомогу, бо інколи вони можуть бути надзвичайно непевними в собі».
Фільми в Німеччині? Так!
І Роланд Емеріх, і Вольфганг Петерсен давно не знімали фільми на батьківщині. Емеріх взагалі має в репертуарі лише один німецькомовний фільм. Він каже, що свого часу вирушив до Голувіду саме через те, що його фірмовий жанр фантастичних бойовиків з багатьма спецефектами не пасував у німецький кіноландшафт. Петерсен досі не може пробачити німецьким критикам уїдливі коментарі про його культовий фільм початку 1980-х Das Boot («Підводний човен»). Лише шалений успіх у публіки змусив Петерсена залишитися у ФРН, а не «втекти» в Америку.
Не виключено, що обидва режисери можуть знову знімати кіно в Німеччині. Роланд Емеріх часто буває в Берліні й шукає там квартиру. На запитання, чи хотів би він знову знімати в Німеччині, режисер відповів:
«Так, інколи мені пропонують сценарії з Німеччини. Я з задоволенням зняв би там фільм. У Берліні є чудова кіностудія».
Вольфганг Петерсен теж не приховує, що готовий до роботи в Німеччині:
«Спеціально знімати кіно в Німеччині було б супер».
Оглядачі кажуть, що німецьке кіно, яке зараз переживає бурхливе піднесення, лише виграло б від повернення двох найвідоміших німецьких режисерів з Голівуду на батьківщину. Не виключено, що чекати залишилося не довго.
За матеріалами кореспондентів