Вирок Pussy Riot
18 серпня 2012 р.Андреас Шоккенгофф координатор німецько-російської співпраці в МЗС ФРН:
Вирок став небезпечним прецедентом. Критика держави оголошується кримінальним злочином. Російське суспільство отримало сигнал: хто критикує режим, хто не хоче йому підкорятися - той не партнер, той загроза, з якою треба боротися.
Таким чином, у першу чергу придушуються громадські ініціативи, а також критика, необхідна для модернізації. А це фатально для подальшого розвитку громадянського суспільства в Росії та всієї країни в цілому. Це лише посилює поляризацію між державою і суспільством і розкол у самому російському суспільстві.
Обставини процесу надзвичайно сумнівні, адже і російське право гарантує свободу думок і мистецтва. Влада в своїх діях не стала дотримуватися принципу співмірності.
Маркус Ленінг, уповноважений німецького уряду з прав людини:
У будь-якому випадку вирок за скоєне не є адекватним. Викликає сумніви і змагальність процесу. Я звертаюся до президента Путіна. Я вважаю, що він зараз повинен подати сигнал і помилувати трьох молодих жінок. У двох з них є діти. Їх місце вдома, з дітьми, а не у в'язниці.
Те, що зробили молоді жінки, захищено свободою мистецтва, свободою поглядів. Можна, ймовірно, подумати, чи не скоїли вони адміністративного порушення. Позбавлення волі як міра покарання, неспівмірна вчиненому. Це не гідно правової держави. Росія не може заперечити проти докору в тому, що її судова система не є незалежною, що суд явно став прислужником політичних інтересів. Я вважаю, що російське керівництво, люди, відповідальні за політику країни, завдали величезної шкоди репутації Росії. Враження таке, що зірвали вуаль, і всі побачили гірку правду: вільне висловлення думок в Росії ніким не гарантоване.
Цей процес однозначно не полегшив відносин між нашими країнами. Виявляється, розуміння загальнолюдських цінностей у нас різниться. Риси, які відрізняють демократичну правову державу - чесні, вільні вибори. Це відкриті політичні дискусії, коли кожен може вільно і безперешкодно висловлювати свою думку. Це суди, які керуються законом, а не підказками. Демократія, свобода думок, принципи правової держави - з усім цим у Росії величезні проблеми. І це ускладнює наші відносини.
Вернер Шульц, депутат Європарламенту від партії "Зелених":
Цей вирок зрадницьким чином підтверджує те, що три учасниці панк-гурту Pussy Riot намагалися довести своїм виступом: пихате зловживання владою з боку РПЦ і державного апарату Росії на користь обох сторін. Вся провина полягала в порушенні спокою, а саме, спокою Путіна, адже учасниці Pussy Riot поставили до ганебного стовпа зловісне співробітництво між господарем Кремля і патріархом. Перебування трьох дівчат упродовж довгих місяців у в'язниці під слідством, якому нічого було розслідувати - вже це було незаконним позбавленням волі з боку держави.
Своїм панк-молебнем дівчата висловили сподівання багатьох: щоб Росія, нарешті, звільнилася від панування ГазПутіна і його виводка силовиків, щоб в Росії запанували норми демократії та правової держави. Виступ панк-гурту в храмі Христа Спасителя стало пророчим: всі побоювання, що Путін зміцнить репресивну державу, драматичним чином виправдалися.
Хвиля нових репресій останніми тижнями змушує Євросоюз недвозначно реагувати. Потрібно більше чесності у відносинах з Росією, потрібен по-справжньому критичний діалог. Кількість політичних в'язнів, про долі яких Євросоюз повинен проводити переговори з Росією, неухильно зростає. Росія не може бути стратегічним партнером Євросоюзу, якщо у нас немає спільних цілей і цінностей. Я і мої колеги внесемо це питання до порядку денного парламентської зустрічі з депутатами Держдуми і Ради Федерації, яка має відбутися 30-31 серпня в Санкт-Петербурзі.
Франц Теннес, депутат Бундестаґу, член комітету з закордонних справ:
За несправедливим процесом був неспівмірний вирок. Міра покарання не відповідає обставинам справи. Це, на жаль, демонструє, наскільки далека ще Росія від норм правової держави, як ми їх розуміємо.
Німецько-російські відносини останніми роками успішно розвивалися. Це обміни, діалог на різних рівнях, це економіка. Я вважаю, що треба скористатися цією ситуацією, щоб під час конструктивно-критичного діалогу пояснити нашим російським партнерам: у відносинах між людьми, у суспільних конфліктах у нас пріоритет мають інші цінності. Ми повинні вимагати дотримання норм правової держави, що дуже важливо для Росії.
Еберхард Шнайдер, експерт брюссельского Центру ЄС - Росія:
Насправді цей вирок - прояв браку масштабності особистості Путіна. Він не спромігся змусити себе рекомендувати суду ухвалити вирок, що обмежується адміністративним стягненням. Адже саме цим і обмежується інцидент. Тепер оголошено міру покарання, яка, щоправда, менша, ніж вимагало обвинувачення. Тим не менше вирок показує, наскільки наляканий Кремль протестним рухом останніх місяців.
Формально вирок був оголошений в залі суду. Але як тоді розуміти вислів Путіна в Лондоні? Якщо він дійсно не справляє впливу на суд, навіщо тоді взагалі про це говорити і підказувати пом'якшити вирок? Адже тут навіть не потрібен дзвінок з Кремля з прямою вказівкою терміну. У російських судах збереглася ментальність радянських часів, рефлекси тих років, коли не було поділу між виконавчою і судовою владою.
Цей вирок був головною темою всіх німецьких ЗМІ. Я вважаю, що він був би хорошою темою для німецько-російського діалогу про правові норми, який ми ведемо вже кілька років. У рамках цього закритого діалогу можна прямим текстом обговорити це питання. А уряд Німеччини? Я не думаю, що надходитимуть якісь відкриті висловлювання. Та й чи є сенс, адже Росія відреагує з точністю до навпаки.
Німецьке відділення правозахисної організації Amnesty International:
Вирок учасницям панк-гурту Pussy Riot - це жорстокий удар по свободі думки в Росії. Вже недавні посилення законів проти учасників демонстрацій та неурядових організацій були кроком у цьому напрямку.
Два роки позбавлення волі за провокаційну, але мирну акцію протесту - це кричуща, політично мотивована несправедливість. Вирок - це не просто спроба змусити молодих жінок замовкнути. Це ще й попередження всім тим, хто наважується критикувати президента Путіна і його уряд. Затримання у залу суду теж демонструють, що режим має намір і надалі жорстко діяти проти своїх критиків.
Amnesty International виходить з того, що Надія Толоконникова, Марія Альохіна та Катерина Самусевич засуджені лише за гарантоване законом виявлення своєї думки. Тому ми вважаємо їх політичними в'язнями, які заперечують насильство. Ми вимагаємо їх негайного і беззастережного звільнення.