Німецькі турки їдуть за кар’єрою до Туреччини

Як ідеться в дослідженні, проведеному вченими з університету Кобленца, на німецькому ринку праці широко присутня так звана "скляна стеля", коли вище голови не стрибнеш. Це стосується, насамперед, емігрантів з Туреччини та їхніх нащадків у другому поколінні. Вчені проаналізували понад тисячу резюме, що їх подали випускники економічних факультетів. Виявилося, що молоді фахівці турецького походження отримували на 20 відсотків менше робочих пропозицій у порівнянні з іншими. За оцінками торгівельних асоціацій Німеччини з понад 20 тисяч дипломованих студентів турецького походження, яких щороку відпускають у «вільне плавання» німецькі університети, третина залишає країну, відчуваючи дискримінацію при спробі знайти роботу, каже Алев Гюнес, молода спеціалістка з інформаційних технологій з Гайдельберга. «У повсякденному житті ти відчуваєш себе зайдою. Ти туркеня, чорнява, з турецьким прізвищем. Всі ці упередження постійно відчуваються», - каже вона.

Від постійних відмов при спробі знайти працю Алев, як і чимало інших молодих турків, поїхала на історичну батьківщину. Тут вона працює за фахом і отримує приблизно таку ж зарплату, на яку могла розраховувати у Німеччині. Місце роботи у хай-тек фірмі, яка займається розробкою програмного забезпечення, вона знайшла відразу після переїзду, оминаючи нескінченні співбесіди. «Я сказала собі, можу прилаштуватися. Зрештою, втрачати мені нічого, я - незаміжня, дітей у мене немає», - розмірковує Авель Гюнес.

Німецькі фахівці у ціні

Турецька економіка, яка у першій половині року зареєструвала майже 12-відсоткове зростання ВВП, потребує спеціалістів - таких як Авель Гюнес та Ок Очак. Він, як і Авель, випускник німецького університету, довго намагався обійняти посаду менеджера з управління персоналом у Маннгаймі. Аж поки не вирішив спробувати свої сили у Стамбулі, де відразу ж влаштувався на омріяну посаду в одній з дочірніх німецьких компаній стільникового зв’язку. «Німецьких фахівців тут цінують. Особливо у фінансовому секторі та на керівних посадах. Посаду, яку я зараз обіймаю, створювали спеціально під мене. Керівництво хотіло бачити на ній когось, хто розуміється на турецькій культурі, хто добре зійдеться з місцевими колегами, водночас маючи німецьку освіту. Тому, гадаю, я добре пасував під цю посаду», - каже він.

За словами Очака він міг би здійснити «робочу еміграцію» і до іншої країни. Чимало німецьких турків теж не обирають батьківщину батьків своїм першим пріоритетом при пошуку праці за кордоном, однак знання мови, звичаїв та культури змушує багатьох зупинитися на цьому варіанті.

Автор: Аня Кемпе, Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько