Німеччина, біженці та гроші
4 вересня 2015 р."Числа проти упереджень" - так цього тижня німецька газета Süddeutsche Zeitung назвала свій перелік фактів щодо імміграції. Відповідно до цих даних, у 2013 році Німеччина витратила близько 1,5 мільярда євро на послуги, пов'язані з шукачами притулку. Видання порахувало, що землі та громади можуть витрачати 12500 євро на одного біженця на рік, і таким чином в 2015 році видатки можуть сягнути десяти мільярдів євро. Однак у порівнянні з загальними видатками федерального бюджету у понад 301 мільярд євро ця сума виглядає не такою великою, оскільки становить 3,31 відсотка від нього.
Тим не менш, федеральна міністерка з соціальних питань Андреа Налес зазначає, що наступного року на засоби для існування, мовні курси та професійне навчання юіженців додатково необхідно до 3,3 мільярда євро. Ця сума може зрости до близько семи мільярдів євро в 2019 році, заявила вона 1 вересня на прес-конференції в Берліні. Водночас Налес повідомила, що багато біженців у центрах для проживання наступного року зможуть шукати роботу через центри зайнятості.
Обмін думками з мінфіном
Налес вже обмінялась думками з цього приводу з міністром фінансів Вольфґанґом Шойбле. "Це моя заявка", - заявила Налес, що не здивувало міністра фінансів. У цілому в федеральному уряді спостерігається єдність щодо масштабів задачі та необхідних потужностей. Під час найближчих бюджетних обговорень тепер визначатимуться деталі.
Повідомляється, що у 2016 році будуть виділені додаткові кошти для 240-460 тисяч біженців, які ще не знайшли роботу або не в стані цього зробити. Відповідно до прогнозів, від 175 тисяч до 335 тисяч людей є працездатними.
Агентство з працевлаштування чекає на приплив
За даними Налес, у 2019 році може йтися про мільйон людей, які претендуватимуть на соціальну допомогу. Розвиток ситуації залежить, зокрема, від того, скільки членів сімей біженців приїдуть після цього та наскільки значним буде успіх посередництва Федерального агентства з працевлаштування. У прогнозах йдеться про близько 800 тисяч приїжджаючих біженців на рік та квоту щодо визнання статусу біженця у 35-45 відсотків.
Федеральне агентство з працевлаштування також розраховує на приплив біженців до консультаційних центрів з працевлаштування наступного року. У липні безробітними були 161 тисяча людей з десяти найбільших країн походження біженців останн років. "Ми також отримаємо користь від цього, оскільки залежимо від імміграції", - наголосила Налес. Вже є багато місць, де відчувається брак робочої сили. "Люди, які прибувають до нас як біженці, мають швидко стати сусідами та колегами", - переконана міністерка.
Більше засобів для інтеграції
Налес закликає до швидкої ясності щодо більшої кількості засобів для інтеграції біженців на ринку праці, щоб Федеральне агентство з працевлаштування могло масштабно розширити свої зусилля. Так, інтеграційні курси для визнаних шукачів притулку можуть виявитись такими, що не надають достатніх знань німецької мови. Мовні курси мають бути значно розширені та в перспективі повністю фінансуватися з федеральних коштів. Достатні знання німецької мови є для шукачів притулку вирішальним ключем, який відкриває двері до німецького ринку праці.
У своєму переліку фактів Süddeutsche Zeitung посилається на аналітику Центру європейських економічних досліджень, здійснену на замовлення Фонду Бертельсманна. Відповідно до нього, іноземці, які живуть у Німеччині, приносять державі загального добробуту мільярди євро. Відповідно до результатів дослідження, у 2012 році близько 6,6 мільйона людей без німецьких паспортів забезпечили прибуток у розмірі 22 мільярдів євро.
"Підозрілий аналіз витрат і вигод"
Водночас Штеффен Анґенендт з фонду "Наука та політика", який понад 50 років консультує німецький уряд та бізнес, застерігає щодо спорщеного аналізу витрат і вигод у питанні біженців. "Чи маємо ми казати, що якщо біженець приносить нам чистий прибуток у, скажімо, дві тисячі євро на рік, то ми його беремо, а якщо ні - то ні? Як на мене, такі дебати є досить підозрілими", - наголосив аналітик.
У розмові з DW Анґенендт зазначив, що дуже важко оцінити, скільки коштують біженці та який можливий внесок на ринку праці чи іншу вигоду вони можуть принести. "Нещодавно у нас відбулись дуже інтенсивні дебати з різними економістами, які вказували на абсолютно різні показники - лише щодо мігрантів!" - зауважив він. Для біженців такий підрахунок є ще важчим.
Звісно ж, необхідно спробувати якомога швидше залучити біженців на ринок праці, переконаний науковець. "Але ми маємо усвідомлювати, що приймаємо людей не тому, що вони є робочою силою, а тому, що їм потрібен захист. І це має бути чітко зрозуміло", - додав Анґенендт.