Німеччина не в захваті від результатів саміту ЄС

На завершення саміту глав країн-членів Євросоюзу, що проходив у понеділок, 30 січня, в Брюсселі, було затверджено постійний фонд порятунку євро ESM, який має вступити в силу 1 липня цього року, тобто на рік раніше, ніж очікували. Для початку фонд становитиме 500 мільярдів євро, проте вже у березні буде вирішуватися, чи варто збільшити суму.

Ще одним запланованим рішенням стало підписання фіскального союзу з метою покращення бюджетної дисципліни. Окрім Великобританії, яка від самого початку не захотіла приєднатися до фіскального союзу, осторонь поки залишається і Чехія, яка ще сумнівається у конституційності такого союзу.

Неслухів притягуватимуть до суду

Німеччина особливо наполягала на запровадженні механізмів з обмеження заборгованості в усіх країнах фіскального союзу на законодавчому рівні, так щоб наступні уряди не змогли відмінити ці "боргові гальма". Якщо ж та чи інша країна відмовиться їх запроваджувати, все ще залишається можливість оскаржити її дії в Європейському суді. Берлін хотів би, аби позиватися могла Єврокомісія, проте зрештою домовилися, що це має робити одна з країн Євросоюзу.

Федеральний канцлер Німеччини переконана, що зайвої сором’язливості від країн ЄС з цього приводу очікувати не варто. "Гадаєте, ми зможемо довго витримати тиск преси? Це виключено! Ймовірно, з переляку позиватися будуть аж 25 країн!" – пояснила Анґела Меркель.

Зустрічі на різних рівнях

Ще одним суперечливим питанням на саміті стала можливість впливу країн, що не є членами єврозони, але входять до фіскального союзу, на рішення єврогрупи. Франція виступала за утримання цих країн від участі у самітах з питань євро, які мають відбуватися щонайменше двічі на рік. Але на таких умовах з підписанням фіскального союзу не погоджувалася навіть Польща. Як компроміс погоджено, що ці країни таки допускатимуться на саміти євро, якщо на них вирішуватимуть питання, пов’язані з фіскальним союзом чи майбутнім євро.

Французький президент Ніколя Саркозі постійно наполягав, що важливо розрізняти різні ступені активності. "Європа заснована на компромісах. Утім, бувають моменти, коли компроміс, який заходить надто далеко, може підірвати підвалини усієї будівлі",- заявив Саркозі. Тож відтепер зустрічі відбуватимуться на трьох рівнях. Коли йтиметься про внутрішній ринок ЄС, зустрічатимуться представники 27 країн Євросоюзу. На зустрічах, присвячених фіскальному союзу, очікуватимуть представників 25 чи 26 країн. Якщо йтиметься про євро, збиратимуться керівники 17 країн єврозони.

Не лише заощаджувати, а й зростати

Офіційна тема саміту – економічне зростання та працевлаштування – не виправдали і так занижені очікування спостерігачів. Заощаджувати і при цьому давати імпульси для зростання економіки, а ще вживати заходів проти збільшення безробіття – все це Євросоюз хоче робити, не витрачаючи зайвих коштів, яких насправді вже немає. Єдине, що залишається, - мудро розподіляти ще наявні гроші ЄС.

До речі, у питанні запровадження у ЄС податку на фінансові операції так і не відбулося зрушень. Заяву Ніколя Саркозі про запровадження трансакційного податку у Франції більшість керівників країн-членів Європейського Союзу просто проігнорували.

Усі чекають на новини з Греції

"Грецьке питання", що навіть не стояло на порядку денному саміту ЄС, зважаючи на драматичний розвиток подій у Афінах, детально обговорювати не стали. Офіційно усі очікують на звіт "тройки" з ЄС, ЄЦБ та МВФ. Крім того, у Греції все ще тривають перемовини з приватними кредиторами, від яких очікують списання боргів Греції. Нині усі усвідомлюють, що Греція поки не виконує у повному обсязі усіх своїх зобов’язань щодо програм заощадження та реформ.

Напередодні саміту Німеччина навіть запропонувала, щоб усі рішення про бюджетну політику Греції ухвалював спеціально призначений єврогрупою комісар з питань заощадження. Така пропозиція Берліна викликала в'їдливі реакції. Так, новий президент Європарламенту Мартін Шульц закинув німецькому уряду нетактовність. Зрештою навіть прихильник Меркель Ніколя Саркозі висловився проти призначення наглядача над греками.

"Діжка без дна"

Канцлер Німеччини, вочевидь, готова до критики, уважно підбирала слова на саміті у Брюсселі, проте поступатися ні в чому не захотіла. За її словами, нині відчувається "певне розчарування", а "нагляд" необхідний і взагалі-то вже був узгоджений ще у жовтні минулого року . Річ у тому, що німцям, а також іншим країнам, що поки твердо стоять на ногах, приміром, Фінляндії чи Нідерландам, не потрібна така діжка без дна, як Греція, у яку доводиться постійно сипати гроші, без жодних помітних покращень ситуації.

Автори: Кристоф Гассельбах / Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський