Німеччина та Франція віддаляються через біженців

Найчастіше проблеми у німецько-французьких відносинах виникали тоді, коли політики в Берліні та Парижі починали занадто гучно їх розхвалювати. "Між Німеччиною та Францією панує згода", - сказав речник німецького уряду Штеффен Зайберт у понеділок, 15 лютого, в Берліні. Німецько-французькі відносини є "життєво необхідними", заявив новий міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, яка відбулась у Брюсселі.

Багато хвали для одного абсолютно звичайного понеділка. Однак йому передували вихідні, на яких французький прем'єр Мануель Вальс під час візиту на Мюнхенську конференцію з безпеки доклав багато зусиль, аби постало враження, що Париж і Берлін почали максимально віддалятись одне від одного. Вальс заявив, що Франція не братиме участі у подальшому перерозподілі біженців серед європейських країн. Але саме на такому перерозподілі з визначенням чіткого механізму наполягає німецька канцлерка. Раніше Вальс уже називав політику Меркель щодо біженців "неприйнятною в довгостроковій перспективі". Французький прем'єр та німецька канцлерка політично перебувають на відстані світлових років.

Не те гасло

"Треба визнати, що на даний момент нема ані єдиної лінії, ані спільного шляху, - зауважив у розмові з DW Андреас Юнґ, депутат Бундестагу від християнських демократів і голова німецько-французької міжпарламентської групи. - Отже, ми повинні за цей спільний шлях боротися". Такого висновку, як пояснив німецький політик, він дійшов під час засідання міжпарламентської групи Бундестагу та Національних зборів Франції. За його словами, дискусія була відвертою і конструктивною.

"Право на притулок - це не тільки фундаментальне право в Німеччині, але й фундаментальна цінність у Європі, - сказав Юнґ. - Було би помилкою, якби Європа зрадила собі та своїм цінностям через страх перед правими популістами". "Ми не приймемо жодних біженців" - не може бути гаслом такої країни, як Франція, вважає Юнґ. Тому він сподівається, що уряд соціалістів у Франції звернеться до цих фундаментальних цінностей і нарешті знайде спільний шлях. "Цього ми потребуємо терміново", - додав політик.

Похмурий саміт

Цього четверга, 18 лютого, відбудеться зустріч голів держав та урядів країн ЄС на саміті в Брюсселі. Анґела Меркель сподівається, що там домовляться про посилення зовнішніх кордонів ЄС і наблизяться до розробки механізму перерозподілу біженців між різними країнами. Але хіба це можливо без підтримки Парижа? "Важливі ініціативи складно втілити без єдності Франції та Німеччини", - говорить Айлін Келлер з Німецько-французького інституту в Людвігсбургу.

У двох питаннях Франція та Німеччина завжди єдині, каже Келлер у розмові з DW: "Обоє наголошують на значенні зміцнення зовнішнього кордону. І також обидві країни підтримують надання фінансової допомоги Туреччині, щоби таким чином скоротити потік біженців до Європи", - каже Келлер.

Чим раніше, тим краще

"Після заяв Мануеля Вальса можна тільки непокоїтися", - говорить Сільві Гулар, яка представляє в Європарламенті французьку центристську партію "Демократичний рух". На її думку, було нерозумним з боку французького прем'єр-міністра так грубо виступати в Німеччині проти політики канцлерки. "Я пригадую, що раніше німецько-французькі проблеми обговорювалися в інший спосіб", - сказала Гулар в інтерв'ю DW. Нині потрібна дипломатична робота для подолання розбіжностей.

Парижу варто було би подумати, як підтримати Німеччину в питанні біженців, вважає євродепутатка. Але від неї дісталося й німецькій канцлерці: Гулар нагадала, що своє рішення про відкриті кордони Меркель ухвалила в односторонньому порядку. Таким чином Берлін теж зробив свій внесок в ускладнення німецько-французьких відносин. Залишається сподіватись, що нормалізація наступить відразу, як тільки потік біженців зменшиться.

Є ще одна інтерпретація критики Вальса на адресу Меркель, яка пролунала минулими вихідними. Ця інтерпретація цілком може сподобатись прихильникам німецько-французькою співпраці в Європі. Йдеться про честолюбні цілі французького прем'єра. Можливо, його атака була спрямована зовсім і не на Меркель, а адресувалась його шефу - президенту Олланда. Багато хто вважає, що Вальс з радістю би "успадкував" його посаду. І тому він прагне постійно потрапляти в заголовки на перших сторінках.