"А після Москви поїдемо до Брюсселя"

За підсумками президентських виборів в Молдові, які завершилися 13 листопада 2016 року, на пост глави держави був обраний 41-річний лідер Партії соціалістів Ігор Додон. В ексклюзивному інтерв'ю DW він розповів про перспективи зовнішньополітичного курсу країни, вирішення її внутрішніх проблем і плани щодо врегулювання придністровського конфлікту.

DW: У ЗМІ - і місцевих, і російських, і західних - вас часто називають проросійським політиком. Чому?

Ігор Додон: Напевно тому, що багато років я очолював партію лівого спрямування, у мене були зустрічі з керівництвом Російської Федерації... Я вважаю, що у нас багато проблем, які потрібно вирішувати разом з Росією, це правда. Але при цьому я не проросійський, не прозахідний, а промолдовський політик, прихильник нашої державності. Я вважаю, що найголовніше - дотримуватися інтересів власної країни. Моя "проросійськість" - кліше, яке намагаються впровадити в свідомість громадян мої політичні опоненти.

Тим не менше, ви оголосили, що перший офіційний візит здійсните до Москви. Чому ви порушуєте традицію молдовської політеліти спочатку з'їздити до Бухареста, до Брюсселя?

Президент країни, який відповідає і за зовнішню політику, повинен перші кроки робити в напрямку тих держав, з якими потрібно терміново вирішувати якісь двосторонні питання. Я вважаю, що в останні шість-сім років у нас відбувся перекіс у зовнішній політиці в бік Заходу. І ми дуже серйозно похитнули нашу дружбу з Росією. Відносини у нас стали недружніми, скажімо так. Тому, думаю, потрібно поїхати в першу чергу до Москви, щоб вирішити проблеми, які накопичилися. А після Москви поїдемо до Брюсселя. Тому що ті проблеми, які ми хочемо вирішити з Російською Федерацією, швидше за все, потрібно буде обговорювати на тристоронній основі, якщо ми говоримо, наприклад, про відновлення експорту.

Які питання, крім відновлення молдовського експорту в Росію, будуть обговорюватися в Москві?

Щонайменше, два дуже серйозних питання. Перше - це мігранти. Офіційно в Росії працюють 500 тисяч, неофіційно, думаю, близько мільйона наших співгромадян. З них понад 200 тисяч через порушення міграційного режиму не можуть приїхати додому, тому що бояться, що назад в Росію їх не пустять. Так вже сталося з 50 тисячами молдован, які зуміли працевлаштуватися в РФ, приїхали на короткий час на батьківщину, а тепер не можуть повернутися до місця роботи. Потрібно вирішувати проблеми цих людей.

Друге важливе питання - відновлення молдовського експорту в Росію. Я хочу просити про скасування ембарго на наші товари для всіх підприємств країни, повернутися в режим вільної торгівлі з РФ. Але вирішити питання на двосторонній основі не вийде. Угода про вільну торгівлю між Республікою Молдовою і Євросоюзом дозволяє налагодити через нас реекспорт заборонених в РФ європейських товарів на російські ринки. Тому обговорювати проблему потрібно в тристоронньому форматі. Спочатку з'ясувати, що саме хвилює наших партнерів у Росії, які умови вони висувають для відновлення експорту, а потім їхати в Брюссель і починати переговори там.

Після обрання на пост президента ви вийшли з Партії соціалістів. Але у виборчій кампанії ви фігурували як лідер цього політформування. Тим часом один з програмних пунктів соціалістів - євразійська інтеграція. Чи будете ви як президент підтримувати цю ідею?

Якщо вас цікавить моя особиста думка як громадянина країни, то я вважаю, що Республіка Молдова більше виграє, якщо буде рухатися в напрямку євразійської інтеграції. Але у президента немає повноважень анулювати будь-які угоди.

Я не виключаю, що на посаді глави держави виступлю з ініціативою про підписання меморандуму про співпрацю з ЄврАзЕС (Євразійський економічний союз, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія і Киргизія. - Ред.). Такі документи можна підписувати, причому, це не становить жодної загрози для продовження впровадження Угоди про асоціацію з ЄС. Але змінювати щось кардинально можливо лише після парламентських виборів, коли буде інша парламентська більшість і лише в результаті якогось національного референдуму, щоб люди висловилися з цього приводу.

Чи може Молдова зберегти рівновагу між Сходом і Заходом в умовах не найкращих відносин між Росією і ЄС, Росією та США?

А я думаю, що ситуація вже змінюється - і в Європі, і в світі в цілому. Ми бачимо, що дедалі більше керівників країн Європейського Союзу публічно висловлюються за зняття санкцій з Росії, за відновлення партнерських відносин з Російською Федерацією... Бачимо, що в Сполучених Штатах з'явився президент-прагматик, який декларує налагодження гарних відносин з Москвою... Тому, думаю, Республіка Молдова не повинна в геополітичних баталіях бути на чиємусь боці - ні на боці Заходу проти Сходу, ні на боці Сходу проти Заходу. У нас повинна бути своя чітка позиція.

Новий меморандум з МВФ, затверджений 7 листопада, передбачає в обмін на кредити Фонду впровадження непопулярних заходів, наприклад, підвищення пенсійного віку, зростання тарифів. Чи будете ви якось втручатися в цю ситуацію?

Я за гарні відносини з нашими партнерами, за угоди з фінансовими структурами. Але всі угоди і програми з фінансування повинні виходити з національних інтересів країни. У мене є досвід співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, в тому числі з Міжнародним валютним фондом. У 2006-2009 роках я керував з боку Молдови переговорною групою з МВФ. Думаю, меморандум, який нещодавно був підписаний, можна і потрібно переглядати. Там є кілька принципових моментів - пенсійна реформа, тарифи, фонд субсидування сільського господарства, інші питання. Я буду наполягати на змінах в цих пунктах. Якщо буде потрібно, зустрінуся з представниками МВФ тут, потрібно буде - поїду до Вашингтона, але ці питання потрібно вирішувати, тому що молдовські громадяни такого ярма не подужають.

Напевно, одна з найскладніших внутрішньополітичних проблем - це придністровське врегулювання. У період передвиборної кампанії ви неодноразово говорили про можливість федералізації Молдови, де Придністров'я отримає статус суб'єкта федерації. Але це прописано і в документі, який був підготовлений в 2003 році тодішнім спецпредставником президента Росії Дмитром Козаком. В останній момент Кишинів відмовився від впровадження "плану Козака". Ви вважаєте, сьогодні він спрацює?

По-перше, думаю, "меморандум Козака" сьогодні не актуальний. Шукати шляхи до об'єднання країни потрібно через політичне врегулювання конфлікту. Мені бачиться поетапне вирішення проблеми. Спочатку в ході двосторонніх переговорів Кишинева і Тирасполя випрацьовуються загальні і прийнятні для кожної сторони принципи об'єднання. Потім вони більш детально обговорюються в форматі 5 + 2 (Кишинів і Тирасполь - сторони конфлікту; Росія, Україна і ОБСЄ - сторони-гаранти; ЄС і США - спостерігачі. - Ред.). І якщо вдасться прийти до консенсусу на цьому етапі, тоді проводити референдуми в Придністров'ї і правобережній Молдові.

 А як в цьому випадку буде вирішуватися питання із залишками російської 14-ї армії в Придністров'ї?

Я - за нейтральний статус Республіки Молдова, який, до речі, прописаний в конституції. Я вважаю, що цей статус передбачає відсутність будь-яких збройних сил інших держав на території країни.

Яким чином можна буде об'єднати молдовську армію зі збройними силами Придністров'я?

Думаю, що армії взагалі не повинно бути ні в правобережній Молдові, ні в Придністровському регіоні, якщо це нейтральна держава.

Конституційний суд ще не затвердив вас на посаду, він чекає вердиктів судів, які розглядають факти порушень під час голосування, в тому числі позови з приводу того, що на виборчих дільницях за кордоном не вистачило заяв і не всі бажаючі змогли проголосувати. Ваші опоненти вимагають скасування результатів другого туру й проведення нового голосування. Ваша думка з цього приводу?

Я категорично не згоден з тим, що багато наших громадян не змогли проголосувати за кордоном. У Росії, наприклад, 800 тисяч не проголосували. А якби їхнє конституційне право не було порушене, ми б набрали 70 відсотків голосів. Але сталося те, що сталося. Ми проводили вибори - і мої політичні опоненти, і я - в рівних умовах. Ми перемогли на цих виборах, і я впевнений, що наша перемога була заслуженою.