Олег Сенцов та Олександр Кольченко - п'ять років за ґратами
10 травня 2019 р.
"З перших днів окупації було зрозуміло, що російській владі рано чи пізно знадобиться показова кримінальна справа проти українських активістів, щоб легітимізувати подальші репресії", - пригадує кримчанин Максим Осадчук, який покинув півострів після переслідування в березні 2014 року. Як і Олександр Кольченко, і Олег Сенцов він входив до неформальної групи активістів, котрі взимку 2014 року підтримували Євромайдан та сподівались на демократизацію життя на півострові. "Ми зустрічалися в кафе, думали, як актуалізувати протести в Криму, охороняли проукраїнські мітинги в Сімферополі", - розповідає Осадчук.
З початком анексії частина активістів стикнулася із переслідуванням і покинула півострів. Інша - в тому числі Кольченко і Сенцов - обмірковували тактику подальшої боротьби. "Щодо Олега, я дуже добре пам'ятаю його слова про те, що жодних радикальних дій в Криму бути не може - тільки мирні акції", - пригадуватиме пізніше Галина Джикаєва, художня керівниця арт-центру, в якому збиралась група.
Обмовлення в тероризмі
Сенцова схопили в під'їзді власного будинку, з мішком на голові відвезли в колишню будівлю СБУ в Сімферополі. Там катували, вимагаючи зізнатись у планах підірвати місцевий пам'ятник Леніну та дати свідчення проти керівництва Євромайдану. "Якщо це вони дали наказ, отримаєш сім років. Ні - зробимо керівником тебе і отримаєш 20", - згадував потім режисер.
За тиждень після арешту Сенцова ФСБ затримала студента Таврійського університету Олександра Кольченка, трохи раніше фотографа Геннадія Афанасьєва та історика Олексія Чирнія. Останні двоє назвуть Сенцова керівником терористичної групи, яка в квітні влаштувала два нічних підпали - дверей офісу "Єдиної Росії" й громадської організації "Російська громада Криму". Крім того, Сенцова звинуватили в підготовці та координації запланованих вибухів пам'ятника Леніну й меморіалу "Вічний вогонь", а лівого анархіста Кольченка в членстві в "Правому секторі".
Пізніше в суді Афанасьєв відмовиться від свідчень, даних після затримання, заявивши про тортури, але суд проігнорує його заяву. Не свідчитиме в суді й Чирній - натомість судді зачитуватимуть його попередні свідчення та продемонструють запис стеження, на якому Чирній чітко каже, що підриватиме пам'ятник Леніну самостійно.
Суворий вирок
Північно-Кавказький військовий окружний суд в Ростові-на-Дону розглядав справу Сенцова-Кольченка з липня по серпень 2015 року. Афанасьєв та Чирній на той момент через співпрацю зі слідством уже отримали більш м'які вироки по сім років позбавлення волі кожний.
25 серпня 2015 року суд визнав Сенцова винним у створені та керівництві терористичної групи, вчинені та готуванні до терористичних актів, а також незаконному зберіганні зброї та вибухівки. Режисер був засуджений до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Олександра Кольченка визнали винним в участі в терористичній групі та співучасті в теракті. Він отримав 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Вироки викликали великий резонанс, у тому числі через запитання щодо пропорційності винесеного судом покарання. У листопаді 2015 року обидва вердикти підтвердив Верховний суд Росії.
"Майдан - це головний вчинок, який я зробив у своєму житті. Але це не означає, що я радикал, спалював "Беркут" або пив чиюсь кров… Ніколи я не закликав до жодних дій, які могли б призвести до жертв, не створював терористичних організацій і тим більше не мав відношення до "Правого сектору", - заявив Сенцов на суді.
За полярним колом
У лютому 2016 року Сенцова етапували для відбуття покарання до колонії у Якутську, пізніше - до селища Харп у Ямало-Ненецькому автономному окрузі. З жовтня 2017 року він перебуває в колонії суворого режиму "Білий ведмідь" у місті Лабитнангі. Олександр Кольченко відбуває покарання в одній з колоній поблизу Челябінська.
Геннадій Афанасьєв 2015 року етапували до республіки Комі. В червні 2016 року його помилував президент РФ Володимир Путін. Афанасьєва та ще одного українського політв'язня Юрія Солошенка обміняли на українських громадян Олену Глищинську ті Віталія Діденко, підозрюваних у сепаратизмі на Одещині.
Українська влада, а також численні міжнародні організації, кінематографічна спільнота та російські правозахисники неодноразово закликали помилувати також Сенцова та Кольченка. "Скажіть, будь ласка, що нам робити, якщо кінорежисер, а це доведено в суді, готувався до скоєння терористичних актів? Його відпустити тільки за те, що він режисер?" - відповідав натомість Володимир Путін. Ані Сенцов, ані Кольченко просити про помилування не захотіли.
Хоча обоє в'язнів мають тільки українські паспорти, переслідувалися вони як громадяни Росії. Через це в міністерстві юстиції РФ відмовляють у видачі Сенцова та Кольченка Україні для відбування покарання на батьківщині, стверджуючи, що відповідно до закону про так зване приєднання Криму до Росії вони стали громадянами РФ.
Голодний протест
14 травня 2018 Олег Сенцов оголосив про безстрокове голодування. Його головною вимогою було звільнення з російських в'язниць 64 українських політв'язнів, про яких на той час заявляв український МЗС.
Протест Сенцова збігся в часі з проведенням в Росії Чемпіонату світу з футболу. Наприкінці травня до голодування приєднався і Олександр Кольченко, однак за тиждень через різке погіршення стану здоров'я був змушений почати приймату їжу.
Олег Сенцов голодував 145 днів, та відмовився від протесту лише в жовтні 2018 року через погрози примусового годування.
У грудні 2018 року Європарламент присудив Сенцову премію імені Сахарова "За свободу думки". Її за режисера отримувала його двоюрідна сестра Наталія Каплан. "Я не можу зараз бути присутнім у цій залі, але ви можете почути мої слова, навіть якщо їх виголосить хтось інший. Слово - головний інструмент людини, а часто і його єдиний, особливо коли у нього забрали все інше", - цитувала вона лист брата з колонії.
Довгі роки попереду?
Адвокати та правозахисники, яким вдається відвідувати Олега Сенцова, стверджують, що після припинення голодування він досить швидко набрав вагу та відновлює здоров'я. "У вільний від обов'язкової стройової підготовки час він займається спортом та творчістю, пише сценарії. От тільки через заборону на користування програвачем, не може подивитись, що знімають його колеги",- розповідає DW адвокатка Ольга Дінзе, яка останньою відвідувала режисера на початку березня 2019 року.
Олександр Кольченко в переданому через адвокатів письмовому інтерв'ю "Громадському ТВ" розповідав, що приймає ліки від аритмії. На Новий рік через порушення правил внутрішнього розпорядку він був на 10 діб поміщений до штрафного ізолятору. "Можливо, декому з нас доведеться відсидіти весь свій термін. Але все, що сталося і відбувається - не дарма. З того боку паркану боротьба триває, саме в цей час будується новий світ - світ, де не буде ані пана, ані холопа, ані жодних в’язнів. Нам треба бути готовими до того, щоб поповнити лави цих будівельників вільного світу”,- зазначив Кольченко в листі.